«Тисячовесна»: перші підсумки, гостра критика та плани на 2027 рік

Ініціатива «Тисячовесна», що вперше відбулася цьогоріч, уже встигла стати головною темою дискусій в українській культурній спільноті. З 12 по 16 серпня в Івано-Франківську на майданчику «Промприлад» тривали фінальні пітчинги, за результатами яких 545 проєктів отримають державне фінансування. Серед переможців — документальні та ігрові стрічки, серіали, музичні альбоми, театральні вистави й анімація. Загальний бюджет програми становить 4 мільярди гривень, з яких 1,9 мільярда спрямують на кіно та телебачення.

Однак радість від перемог затьмарила низка системних проблем, про які відкрито заговорили учасники та експерти. Найбільше претензій висунули до кінопітчингів: заявники нерідко поєднували ролі учасників і членів журі, а проєкти, що кардинально різняться за жанрами та аудиторією, оцінювали одні й ті самі фахівці. Через це, наприклад, гібридна документальна стрічка про художницю Аллу Горську потрапила до секції ігрового кіно, а частина заявок узагалі подавалася без сценаріїв або правильно оформлених кошторисів.

Окремий резонанс викликав кейс режисерки Марисі Нікітюк, чиї стрічки «Ной» і «Ротація» не отримали підтримки, попри наявні закордонні інвестиції та фестивальне визнання. Натомість фінансування здобули три документальні проєкти об'єднання «Вавилон 13», яке співпродюсує «Ротацію». Ця ситуація, на думку критиків, засвідчила брак прозорості у відборі.

Попри гострі зауваження, переможці та частина експертів наголошують на важливості самої ініціативи. Режисер Пилип Доценко, чий документальний фільм «Вечірня школа» про київську музичну школу для дорослих переміг на пітчингу, зазначає: «Культура — це, напевно, найважливіша після армії річ зараз у державі. І так уже сталося, що без її підтримки, без її фінансування складно знайти те, за що ми будемо боротися». Телережисер Сергій Кулибишев додає, що завдяки програмі в прокаті з'явиться низка гідних проєктів, які піднімуть загальний рівень українського кіно.

Однією з найактивніших критикинь процедури стала кастинг-директорка Алла Самойленко, яка цьогоріч уперше увійшла до журі. Вона вказує на те, що експерти, які самі подавали проєкти, оцінювали конкурентів, а в комісіях бракувало часу на ретельний розгляд заявок. «Для того щоб її врятувати, потрібно ввести заборону експертам подавати власні проєкти. Якщо ти йдеш в експерти, значить цього року ти проєкти не подаєш», — переконана Самойленко. Вона також пропонує розділити комісії за напрямами, аби телесеріальники не судили авторське кіно.

У Міністерстві культури на критику відреагували публічно. Міністерка Тетяна Бережна повідомила, що в кіно- та телекатегоріях зафіксували близько 300 випадків конфлікту інтересів, і пообіцяла оприлюднити звіти щодо голосувань. Серед анонсованих змін — виокремлення дебютів, анімації та дитячих проєктів в окремі категорії, підвищення прохідного балу, врегулювання використання штучного інтелекту та запуск книжкової складової з 2027 року.

Окремо експерти наголошують: державна підтримка культури під час війни необхідна, але вона не має обмежуватися лише фінансуванням виробництва. Потрібно розвивати мережу кінотеатрів у малих містах, створювати програми кіноосвіти для дітей і промотувати українські стрічки за кордоном. Очільниця Держмистецтв Ольга Россошанська підсумовує: «Перший рік "Тисячовесни" повинен нам дати два результати. Перший — нові реалізовані культурні проєкти, які буде створено. Другий — удосконалену модель конкурсу, над якою ми вже працюємо».