«Ротація» Марини Ер Горбач у програмі Токійського кінофестивалю

У добірці Displacement Film Fund, яку покажуть на Токійському міжнародному кінофестивалі, є українська короткометражка — «Ротація» Марини Ер Горбач.
Короткий метр про молоду українку, яка змінює цивільне життя на військову службу, звучить у Токіо поруч із історіями з Сирії, Ірану, Афганістану та Сомалі. Усі п'ять стрічок об'єднує одна програма — Displacement Film Fund, фонд, що підтримує режисерів, змушених до переміщення.
Фестиваль триватиме з 26 жовтня до 4 листопада. Показ п'яти короткометражок завершиться сесією запитань і відповідей, у якій візьмуть участь співзасновниця фонду, акторка та продюсерка Кейт Бланшетт, а також режисери Мохаммад Расулоф і Шахрбану Садат.
«Для мене велика честь мати можливість поділитися з глядачами Токійського міжнародного кінофестивалю першими короткометражними фільмами, підтриманими коштами Displacement Film Fund», — сказала Бланшетт.
За її словами, у світі, де конфлікти й переслідування спричиняють вимушене переселення та розбрат, кінематографічне оповідання відіграє важливу роль у налагодженні зв'язку з досвідом інших людей. Бланшетт наголосила: вимушене переселення не означає, що режисер має відмовитися від творчості, — їхні історії можуть ставати ще актуальнішими.
До першого раунду фінансування фонду увійшли п'ять робіт. Окрім «Ротації» (Україна / Туреччина, 12 хвилин), це «Союзники у вигнанні» / Allies in Exile (Велика Британія / Сирія, 40 хвилин) Хасана Каттана, «Відчуття води» / Sense of Water (Іран / Німеччина, 39 хвилин) Мохаммада Расулофа, «Суперафганський спортзал» / Super Afghan Gym (Німеччина, 14 хвилин) Шахрбану Садат і «Шепіт пекучого аромату» / Whispers of a Burning Scent (Сомалі / Австрія / Німеччина, 28 хвилин) Мо Хараве.
У «Ротації» головні ролі зіграли акторка й репортерка-відеографка із зони бойових дій Надія Карпова та актор Олександр Піскунов, відомий за «І будуть люди», «Уроки толерантності» й «Обмежено придатні». Йдеться про пошук опори в новій реальності — досвід, який сьогодні впізнаваний для багатьох українців.
Альманах уже отримав оцінку The Guardian: там поставили йому 5 зірок і назвали «водночас шокувальний, смішний й таємничий».
Для Марини Ер Горбач Токіо — не перший досвід. Її «Клондайк» показували в секції World Focus 35-го TIFF у 2022 році. Расулоф теж повертається на цей майданчик: його «Зла немає» (There is No Evil) було представлено в тій самій секції на 33-му TIFF у 2020-му.
Програмний директор TIFF Ічияма Шозо назвав честю для фестивалю представити п'ять фільмів, підтриманих Displacement Film Fund. «У час підвищеної політичної нестабільності у світі цей проєкт порушує надзвичайно важливі питання. Ці п'ять робіт, створені талановитими режисерами, є у всіх сенсах кінематографічною пригодою, сповненою дивовижних сюрпризів», — підкреслив він.
Коли короткий метр виходить за межі локального досвіду й потрапляє в міжнародну добірку, він перестає бути лише приватним висловлюванням. Історія про ротацію — і внутрішню, і буквальну — стає частиною ширшої розмови про те, як кіно тримає людину в часі, коли все навколо зміщується.
Читайте також
Ще в розділі «Театр і кіно»
- Київський тиждень: від Monatik до японської краси
- Дитинство на дотик: у Франківську покажуть сенсорну «Зачаровану Десну»
- Останній тиждень літа у Києві: культурний дайджест 24–30 серпня
- Театр «Віримо!» з Дніпра презентує проєкт про моральний вибір
- Chernivtsi Invest Forum: Буковина відкриває двері для міжнародного бізнесу






