Мистецький вересень: 17 виставок від Києва до Швейцарії

Вересень обіцяє бути насиченим для шанувальників сучасного мистецтва: у різних містах України та закордоном відкриваються десятки проєктів, що осмислюють пам'ять, війну, природу й людську вразливість. Ось сімнадцять виставок, які варті вашої уваги.

У Києві Dymchuk Gallery презентує персональну виставку Анастасії Подерв'янської «LandEscape». Експозиція, що триватиме до 3 жовтня, зібрала живопис і левкаси, створені впродовж 2012–2026 років. Пейзаж для авторки — це щоденник спостережень за ландшафтом і власною художньою мовою: дорога, поле, вода й небо залишаються впізнаваними, але щоразу постають у нових співвідношеннях, масштабах і ритмах.

Національний музей імені Андрея Шептицького у Львові до 18 жовтня показує майже 300 творів Володимира Патика з нагоди 100-річчя митця. Куратор Остап Патик вибудував експозицію за тематично-хронологічним принципом, розділивши простір на портрет, пейзаж, натюрморт, етномодернізм та абстракцію. Чимало робіт глядачі побачать уперше — зокрема ті, що розкривають Патика як майстра «чистого кольору».

У музеї Ханенків до 29 листопада 2026 року триває тактильна виставка «Боротися < Піклуватися < Грати < Поєднувати» амстердамсько-київської мисткині Марйо ван Шайк. Вона працює з необробленою вовною голландських овець, коноплями та біобарвниками, а її проєкт — це реакція на текстильні шпалери маєтку Ханенків і досвід музею після російського ракетного удару 2022 року. Чотири зали без визначеного маршруту пропонують вільно блукати між способами дії: боротися, піклуватися, грати й поєднувати. Усі експонати можна торкатися.

Garage33 Gallery-Shelter до 27 вересня показує першу персональну виставку Марго Дубовської «Хованки / Hide and Seek». Мисткиня переосмислює казку про сплячу красуню: замість уникати вразливості, вона робить її точкою опори. У роботах — волосся авторки, випалені літери в дереві та птах зі скловолокна збитих дронів.

У Imagine Point до 26 вересня триває проєкт «Flashback» Саші Макарської та Анастасії Подерв'янської. Це діалог двох художниць, що досліджують рецидивні спогади — раптові вторгнення минулого у свідомість. Макарська свого часу захопилася українським мистецтвом завдяки лекціям Людмили Міляєвої, а тепер працює в сусідній майстерні з її онукою Подерв'янською.

«Мистецький арсенал» із 25 до 27 вересня вдесяте проведе фестиваль «Арсенал ідей» для дітей, підлітків та родин. Свої проєкти представлять підліткова рада, Франківська школа сучасного мистецтва та Київський державний художній ліцей імені Тараса Шевченка. У мистецькій лабораторії Лада Вербіна, Тамара Турлюн, Каріна Синиця, Амалія Комуз і Даша Подольцева створюватимуть об'єкти разом із дітьми.

З 17 вересня в Малій галереї «Мистецького арсеналу» — виставка Каріни Синиці «Знахідка!». Художниця передає момент зустрічі з чимось прадавнім — скам'янілою мушлею чи слідом у камені. Головні герої її творів — діти, що перетворюють будь-яку місцевість на простір гри, як-от Мері Еннінг, яка з дитини-самоучки стала палеонтологинею.

До 4 жовтня на Київському центральному вокзалі триває інтерактивна виставка «Той день» від Ukraine Wow до 35-річчя відновлення незалежності. Три зали — «Вибір», «Що нас визначає» та «Мрія» — ведуть відвідувача від подій 1991 року до візій майбутнього. Уперше публічно показують символи влади президента — штандарт, колар, булаву й гербову печатку, а також нагороди, отримані українським народом.

Dnipro Center for Contemporary Culture із 19 вересня запускає поетичний проєкт «Тобі не здалося, ти залишишся назавжди» — роздум про ландшафт, час і стосунки в період «післявійни». Кураторка Катерина Яковленко зібрала роботи, що осмислюють вразливість і відновлення, зокрема «Моя сорочка» Анни Звягінцевої та серію поезій Станіслава Туріни.

У «Довженко-Центрі» до 27 вересня — виставка переможців World Press Photo 2026. Цьогоріч організатори отримали рекордні 57 376 світлин від 3747 авторів зі 141 країни. Український фотожурналіст Євген Малолєтка вдруге здобув перемогу — у категорії Single Image в європейському регіоні з роботою «Російська атака на Київ».

Коворкінг «Перемога» до 23 вересня показує «Символи Незалежності» від Ukraїner. Експозиція з архівів дослідницьких поїздок розкриває образ країни через шість тем: країну, людей, культуру, пам'ять, свободу й майбутнє. Відвідувачі можуть додати на інтерактивну мапу власну асоціацію з Україною — смак, звук чи спогад.

До 14 вересня в артфундації «Дукат» триває благодійний тихий аукціон на підтримку батальйону «Вовки Да Вінчі». В експозиції — живопис, графіка та фотографія українських митців від 1960-х до сьогодення.

У швейцарському Шаффгаузені до 18 жовтня працює міжнародний проєкт Once a Year the Stick Shoots («Раз на рік і палиця стріляє»). Куратори Елеонора Стассі та Наталія Вєрнік об'єднали українських і закордонних авторів навколо питання: як насильство змінює наше бачення світу? Теоретичним підґрунтям став текст мистецтвознавиці Євгенії Моляр про те, як війна проникає в спогади.

У Львові в просторі Strilciv 5 до 24 вересня — виставка Юрія Сивирина «В лабіринтах сну». Художник працює аерографом, створюючи майже фотографічні зображення, які тим не менш відриваються від реальності. У його роботах відлуння Тіціана, Рембрандта й Рубенса зустрічаються з фрагментами кіно та медійними символами.

Харківський «ЄрміловЦентр» із 11 вересня показує нові відеороботи Аліни Клейтман «Межа чутливості / Trigger Warning». Художниця звертається до квір-естетики та бодигорору, аби показати перетин досвіду війни з питаннями влади й бажання. Раніше проєкт експонувався в німецькому Kunstverein Friedrichshafen.

Музей-заповідник «Підгорецький замок» із 11 вересня приймає виставку Людмили Давиденко. Мисткиня розмірковує про час і пам'ять у просторі палацу, що пережив занепад і спустошення. Її роботи не заповнюють порожнечу, а вступають із нею в діалог: від кераміки до текстилю, який з'явився в практиці після повномасштабного вторгнення.

Насамкінець, The Naked Room із 10 до 27 вересня показує «Подивимось» Маші Шубіної. Якщо в довоєнних самопортретах художниця шукала відповідь на питання «Хто я?», то тепер крізь гламурні шари проступає воєнна реальність: хустка зав'язує очі чи рот, а волосся вкриває обличчя.

Цей вересневий календар — нагадування, що мистецтво лишається простором для рефлексії, де кожен може знайти власну точку входу в розмову про найважливіше.