Мистецькі пріоритети: Бережна окреслила плани на 2026-2027 роки
Міністерка культури України зустрілася з керівниками понад 120 мистецьких установ, щоб обговорити плани на наступні два роки. Розмова точилася навколо реформи оплати праці, оновлення матеріальної бази та міжнародної присутності українського мистецтва.
Коли в одній кімнаті збираються люди, які тримають на своїх плечах культурний фронт країни, розмова неминуче виходить за межі сухих звітів. Так сталося і на зустрічі очільниці Міністерства культури з керівниками підпорядкованих інституцій — понад 120 театрів, музеїв, бібліотек та інших закладів. Разом із заступником міністра Євгеном Лавро, який відповідає за мистецьку освіту та культурний розвиток, говорили про нагальне й перспективне: від виживання в осінньо-зимовий період до амбітних міжнародних проєктів.
Головною темою стала реформа оплати праці — перша за 17 років і справді масштабна. Із 2027 року базові посадові оклади працівників культури зростуть на 70%, щоправда, без урахування тих, хто вже має підвищувальні коефіцієнти. Наступний крок — відмова від застарілої Єдиної тарифної сітки. Робоча група міністерства вже готує пропозиції щодо сучасної моделі, яка, ймовірно, краще відповідатиме реаліям творчих професій.
Не менш важливим є процес реорганізації державних підприємств. Із 17 установ, що переходять до нової організаційної форми, шість уже завершили цей шлях, одна — на фінальній стадії реєстрації, сім погоджують установчі документи, а ще три — інвентаризують майно. Це не бюрократична формальність, а спосіб дати закладам більше гнучкості в управлінні.
Окремо говорили про підтримку нового українського культурного продукту. Програма «Тисячовесна» отримала 4 мільярди гривень на сім напрямів. Із 2634 поданих заявок до публічних пітчингів допустили 1227 проєктів, які оцінюватимуть понад 180 експертів. Це означає, що вже незабаром ми побачимо нові фільми, книжки, вистави та мистецькі події, народжені в умовах війни.
Не забули й про меценатів. Уряд уже схвалив законопроєкт, розроблений Мінкультом, що має стимулювати приватні інвестиції. Культурні інституції вчаться працювати з благодійниками на базі KSE, а міністерство налагоджує партнерства між бізнесом і державними закладами.
Міжнародна присутність — ще один фронт. Минулого року мистецькі заклади Мінкульту провели за кордоном понад 150 заходів. Україну бачили на Венеційській бієнале, Берлінському та Каннському кінофестивалях, а також на книжкових ярмарках у Франкфурті та Лондоні. Це не просто гастролі — це розмова зі світом про нас, нашою мовою мистецтва.
Підсумовуючи, команда окреслила спільні пріоритети: завершити реформу оплати праці, зберегти професійні команди, довести до кінця реорганізацію, розвивати гастролі — і внутрішні, і міжнародні, підтримувати новий продукт, залучати меценатів і готуватися до зими. За цим переліком — титанічна щоденна робота людей, які вірять: культура — це не другорядне, а те, що тримає націю.
