2000 року в Польщі було створено Українсько-польську колегію за участю університетів двох країн. Засновниками колегії були два польських університети і три українські - Львівський національний університет ім. Івана Франка, Національний університет «Києво-Могилянська академія» та Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Політичне зближення Києва і Варшави сприяло налагодженню добрих відносин у різних сферах, зокрема і в освіті. Створення спільного вищого навчального закладу палко підтримували тодішні Президенти Леонід Кучма і Александр Квасневський, які були присутні на його відкритті. Ця ідея була до вподоби також Вікторові Ющенку і Лехові Качинському. 2009 року перемовини добігли кінця. Крапкою над «і» мало бути підписання двостороннього договору.
Однак політичні зміни в Україні і Польщі цьому завадили. Хоча українські чільники запевняли, що українсько-польський університет буде створено, навряд чи ці обіцянки буде виконано. Польське Міністерство науки і вищої освіти кілька днів тому зліквідувало пост уповноваженого з питань утворення українсько-польського університету в місті Люблін. Речник відомства пояснив, що польський уряд пішов на такий крок, оскільки протягом останніх місяців Київ не відповідає на офіційні звернення. Отож поляки дійшли висновку, що Україна не зацікавлена у заснуванні такого вишу. Утримування ідеї за для самої ідеї, без реальних перспектив на її втілення, є недоцільне.
Однак Польща не відмовляється від свого задуму - створення міжнародного осередку освіти. У місті Люблін й надалі діятиме українсько-польська колегія, яку незабаром буде переформовано на Центр східноєвропейських студій при університеті ім. Марії Кюрі-Склодовської. Польща сподівається, що до цього проекту приєднаються також інші сусідні країни. Окрім цього, зміна статусу вишу дозволить отримувати фінансову допомогу з Європейського Союзу. Адже створена десять років тому українсько-польська колегія до сир пір не має встановленої юридичної форми, і саме тому не могла розраховувати на додаткове фінансування. З формальної точки зору колегія як така не існувала, а навчання відбувалося в рамках університету ім. Марії Кюрі-Склодовської. Саме дипломи цього вишу отримували випускники колегії, які захистили 105 кандидатських дисертацій. Головною темою наукових досліджень є Центральна і Східна Європа, а саме політичні, економічні, юридичні та соціологічні питання.
За президентства Віктора Ющенка питання про створення спільного університету активно вирішувалося. Упродовж 2008-2009 років узгоджено проект міждержавного договору. Однак після зміни варти на Банковій нова влада вирішила переглянути документ. Україна відмовилася від спільного фінансування вишу, одночасно вимагаючи посилення впливу на його діяльність. Це були «гальмівні умови», і заздалегідь було відомо, що Польща не погодиться на такий варіант.
Офіційний Київ, вустами Володимира Семиноженка стверджує, що «через непрофесійні дії тодішнього уряду підписання угоди було перенесено на невизначений термін». Згідно з інформацією польського Міністерства закордонних справ, цього не станеться протягом кількох найближчих років. Оскільки уряди двох країн не змогли домовитися про статус і діяльність колегії, кількість членів проекту зменшилася, і в даний час залишилися тільки університет ім. Марії Кюрі-Склодовської і Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.
Ніщо не провіщає, щоб у майбутньому ситуація покращилася. Ні Віктор Янукович, ні Броніслав Коморовський не є прихильниками міцного українсько-польського співробітництва. Між двома країнами все більші розходження. У політичному і освітянському плані Україна пішла на схід, а Польща на захід.
Петро Куспись
Джерело: BBC