Уряд хоче розробити механізм відшкодування грошей, які держава витратила на навчання студентів-бюджетників. Ті заходи застосовуватимуться до тих випускників вишів, які не схочуть відпрацьовувати певного терміну у державному секторі. Таке доручення міністерству освіти міститься у попередньо схваленій урядовій постанові "Питання зміцнення фінансово-бюджетної дисципліни".
Як втілити ідею
Максим Луцький, перший заступник голови парламентського комітету з освіти та науки, вважає цю ініціативу правильною, але визнає, що її буде важко реалізувати.
"Я вважаю, що це абсолютно правильно, але не бачу реального механізму, як його впровадити в життя на сьогоднішній день. Тому, якщо ми говоримо про тих, хто отримує не тільки диплом державного зразка, але і якісь там ліцензії чи сертифікати, специфіка яка це... військова чи міліцейська, прокурорська - так. Тому що в іншому місці не можна використати цей диплом, але в класичних дисциплінах я не бачу можливості на сьогоднішній день, як це впровадити в життя. Ну, не працевлаштувався і далі що? В тюрму саджати цю людину?", - запитує депутат.
Минулого року за державні гроші вчилося лише бакалаврів понад 130 000. Цього року міносвіти рекомендує зменшити його більше, ніж на 40%, бо настільки ж зменшиться кількість випускників шкіл, але вже за рік його планують відновити. Максим Луцький каже, що для ефективного відшкодування коштів за навчання, держзамовлення треба коригувати не лише з огляду на кількість випускників, але і, зокрема, враховуючи потребу регіонів у певних фахівцях.
Реформа державного замовлення
Леся Оробець, яка також входить до парламентського комітету з освіти та науки, погоджується, що треба реформувати систему державного замовлення, але ініціативу змушувати бюджетників працювати у державному секторі називає "порочною".
"Чим порочна ця практика, це тим, що користі від такої робочої сили практично не буде. Оскільки якщо не передбачити соціальних гарантій і мотивацію працювати на цій роботі, то це в кращому випадку буде робота, спустивши рукави, а в гіршому випадку - відсутність дисципліни і взагалі неявка на робоче місце. Таким чином економіку не піднімеш".
"Закріпачення" суперечить Конституції
Проти можливого нововведення виступають і в громадській ініціативі "Студентський захист". Її координатор Андрій Черних назвав ініціативу уряду "закріпаченням" студентів і сказав, що вона не має перспектив для реалізації, бо суперечить закону.
"Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає в себе можливість заробляти на життя працею, яку кожен вільно обирає або на яку вільно погоджується. Друге, згідно 53-ої статті Конституції України, держава забезпечує доступність і безоплатність вищої освіти, на конкурсних засадах, в державних та комунальних вищих навчальних закладах. На підтвердження цього є рішення Конституційного суду від 4 березня 2004 року, яке розтлумачує, що значить доступність і безоплатність освіти".
"Студентський захист" був серед організаторів масових акцій студентів минулої осені. Тоді молодь виступила проти намірів уряду запровадити платні послуги у вищих навчальних закладах.
Розмах протестів, а вони охопили всі регіони, став, на думку деяких оглядачів, несподіваним. У результаті з постанови уряду вилучили низку послуг, які мали стати платними.
Джерело: BBC