Українське Слово

Наталка КОВАЛЕНКО

14 серпня православні святкували Медовий спас. Україна посідає 5 місце у світі за виробництвом продукції бджільництва. Хоча нещодавно бджолярі заявляли, що Україна — на межі дефіциту меду. А бджоли масово вимирають, зокрема, через погану екологію та кроплення полів хімікатами. Зважаючи на те, що український мед цінується у всьому світі, пасічники кажуть, що боротимуться за своїх працелюбних бджіл.

Олег ЯКОВЕНКО, Донецьк

Як створити умови для безпечної і безпроблемної їзди вулицями наших міст? Ідеї є. Реакції влади — поки що немає.

Чи є розвиток велосипедної інфраструктури в наші дні потрібною і своєчасною ініціативою? І чи матимуть комфорт на українських дорогах велосипедисти? Про це ми вирішили поговорити з ініціаторами соціально-екологічного проекту «ВелоКраїна».

Євген ЗАПЛЕТНЮК, митрофорний протоієрей УАПЦ

Останніми роками зі все більшим утвердженням в Україні «незалежного», але й поки ще «невизнаного» Православ’я, в церковних колах то народжуються, то затихають, то знову народжуються, розмови і суперечки про «благодатність» чи «неблагодатність» Таїнств, звершених «розкольниками». Вже двадцять років поспіль тривають, і, власне до часу, коли пишуться ці рядки, подібні суперечки не припинялись, та й зовсім невідомо, коли вони припиняться.

Аліна ПАСТУХОВА

Влада прагне одночасно продемонструвати силу команди Віктора Януковича, позбавити найрейтинговішого опозиційного політика Юлію Тимошенко можливості брати участь у парламентських виборах 2012 року та поступово маргіналізувати одного із топових політичних гравців, а також спробувати натиснути на Росію задля перегляду газових угод, які укладалися з нею за часів прем’єрства Тимошенко.

Один з керівників Норильського повстання в ГУЛАГу (1953 р.) Євген Грицяк прискорено працює над книгою спогадів, проте не певен, чи зможе її видати. Свого часу він довів, що для націоналіста кодекс честі — не порожній звук. Але чи народ, достатньо просвітлений за 20 років незалежності, оцінив жертву земляка? Чи приклад ГУЛАГівського ватажка (а тепер прикарпатського цілителя, художника і йога) надихає нинішню молодь? Чи потрібні комусь його спогади, і чи допоможе громада видати книжку? Цими днями Євген Грицяк відзначив свій 85-й день народження. Це добра нагода привітати його, побажати здоров’я і всіляких гараздів, а заодно й поспілкуватися. Розмова почалася з найактуальнішої теми — нашої національної єдності.

Вахтанг КІПІАНІ

Дні російсько-грузинської війни надто близько, щоб їх коментувати відсторонено. Але, з іншого боку, вже накопичено певну масу знань, які дають можливість по іншому, ніж в 2008-му оцінювати скоротічну війну між грузинським Давидом і російським Голіафом.

Ірина МАГРИЦЬКА

Четверта хвиля української еміграції зародилась на теренах постгеноцидної, пострадянської та постколоніальної України у 90-ті роки ХХ сторіччя. Ця історична обставина вплинула на творення архетипу її представників настільки, що назвати саму хвилю еміграції «українською» можна лише з деякими застереженнями.

Ростислав ПАВЛЕНКО

Модель організації суспільства і держави, яка склалася в Україні, — так звана олігархічно-люмпенська за російсько-радянським зразком — далека від оптимальної, суттєво гальмує розвиток країни і прирікає більшість її громадян на бідність. Аби розірвати це коло, основу відносин у системі «суспільство–держава» має бути кардинально змінено.

Максим СТРІХА

Почну з твердження, яке для більшості читачів може здатися дивним: Україна все ще належить до провідних наукових держав континенту. Попри всі втрати, за структурною повнотою науки в Європі Україну випереджають лише Франція, Велика Британія, Німеччина і Росія. Кількість публікацій українських учених в міжнародних реферованих виданнях свідчить про їхню здатність генерувати та засвоювати нові знання, забезпечувати розвиток та якість освіти, підтримувати певний інтелектуальний рівень українських еліт.

Ірина СЕВЕРИН, Кишинів

Всупереч очікуванням тема придністровського врегулювання випала з порядку денного зустрічі Меркель і Медведєва 19 липня, де, як очікувалося, у тому числі й російською стороною, вона повинна була стати одним з пріоритетів. Російська сторона сподівалася отримати поступки з боку Німеччини і підтримку по ряду питань у переговорах з ЄС в обмін на конструктив із боку Росії у придністровському питанні, зокрема, на сприяння запуску офіційного переговорного процесу у форматі 5+2.