Українське Слово

Володимир В’ЯТРОВИЧ

Навесні 1946 року у Польщі діяли український та польський підпільні рухи. За собою вони мали роки протистояння, жертвами якого стали тисячі українців та поляків. А перед собою спільного ворога — комуністичний тоталітарний режим.

Україна в останні роки увійшла до числа лідерів з експорту зерна і не збирається поступатися цією позицією своїм конкурентам. Разом з тим ситуація в агрострахуванні досі залишається непростою. Чому так діється і яку роль може зіграти перестрахування для її поліпшення – розповіла заступник керівника Проекту «Розвиток агрострахування в Україні» Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) Ірина ГРИНЮК.

Максим СТРІХА

Про одну долю початку 18 століття і її сьогоднішні паралелі.

Наша доба спонукає сьогодні згадувати про постаті «теж українців», які віддано служили Імперії та «великоруській ідеї»… Історія переконливо демонструє: якось так складалося, що «великій Росії» запопадливо служили чомусь насамперед морально ущербні українці, які відверто зневажали своїх земляків і хизувалися власною всевладністю і безкарністю. І під цим кутом зору незле згадати не лише Юзефовича з Маланчуком, а й призабутого нині Гадяцького протопопа, а потім — Новгород-Сіверського сотника Федора Лісовського, який зробив собі кар’єру на власній «вірності під час зради Мазепи».

Олександр ДУБИНСЬКИЙ, Василь ПАСОЧНИК

Спроби банківського лобі домогтися ухвалення закону про захист прав кредиторів, що затягнулися більш як на рік, нарешті близькі до успіху. Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект «Про врегулювання правовідносин між кредиторами і споживачами фінансових послуг», зробивши крок до посилення відповідальності і банкірів, і їхніх клієнтів. Тепер фінансистам буде складніше роздавати «нульові кредити» із прихованою між рядків ставкою в 100 % річних, змінювати умови кредитних договорів за власним бажанням, запроваджувати нові комісії та забороняти клієнтам достроково позбуватися кредитного тягаря.

Всеволод САМОХВАЛОВ

Цього тижня кілька моїх знайомих з лабораторій у вузах півдня України повідомили, що їм знімають надбавки до зарплати: за звання, за шкідливість і за вислугу років. На тлі того, що загалом відбувається в країні, історія може здатися пересічною. Країна, мовляв, на межі дефолту через гріхи «попередників» і повинна знижувати зарплати і надбавки. Не сперечатимуся. Те саме роблять Греція і Румунія. Отже не ми перші, не ми останні. Я залишаю за дужками питання соціальної справедливості — адже Румунія і Греція — країни з обмеженим великим капіталом і великим держсектором, тож просто не мають на чому економити, окрім як на широких верствах населення. А в Україні значна кількість великих підприємств, власники яких за останній рік стали ще багатшими. Але вважатимемо, що це політичний вибір Партії Регіонів, яка керується принципом, що «добре для Ахметова і Клюєва, те добре для України». Кажу без засудження, оскільки свого часу так говорили і про Форда в США. Що з цього вийде у регіоналів, судити виборцям. Жахливість подій в іншому.

Сергій КРОЛЕВЕЦЬ, голова Всеукраїнської асоціації музеїв і заповідників 

Доказом корумпованості в пам’яткоохоронній сфері є те, який вигляд має наше місто. Повертаєшся, навіть після нетривалої відсутності, й моторошно дивитись на вакханалію забудов в історичному центрі Києва. Ну, а якщо хоча б трошки ознайомитися з реальною «кухнею» видачі дозволів і тими, хто їх роками і десятиліттями видавав? І з тим, як змінювалось (чи не для цього?) пам’яткоохоронне законодавство?

Максим МАУРІТССОН

Для папи Бенедикта ХV всі українці попри відмінності у відправленні обрядів були «його дорогими дітьми», як він сказав на аудієнції українського посольства 30 березня 1920 року. А Східна Конґреґація на чолі з кардиналом Маерчіні, ставилася надзвичайно прихильно до української справи з огляду на релігійні та політичні реалії… У цей же час у Царгороді посольство УНР намагалося домогтися визнання як державності УНР, так і Автокефальної Української Православної Церкви в Україні.

„У нас фактично повністю виключена можливість дієвої комунікації між інтелектуалами і суспільством... Головне, що інтелігенція втратила – це функцію морального навантаження. Це болюча втрата, бо ті компенсації, які ми сьогодні маємо, надто нерівноцінні”. Про міру відповідальності українських інтелектуалів за стан України сьогодні – в інтерв’ю з ученим – фізиком, письменником, перекладачем, громадським діячем, заступником міністра освіти і науки в 2008-2010 рр. Максимом СТРІХОЮ.

Олексій ТОЛКАЧОВ

Проєвропейський Янукович – це, мабуть, найбільший сучасний страх Росії, для якої вихід України з кремлівської сфери впливу означатиме не тільки геополітичний крах, але й докорінну зміну внутрішньополітичної кон’юнктури напередодні президентських виборів 2012 року в Російській Федерації. І справді, Янукович має можливість стати Президентом орієнтованої на Європейський Союз України. Принаймні, це випливає із тверджень польської інформаційної агенції PAP, яка із посиланням на анонімне джерело в ЄС стверджує, що укладення угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС можливі вже у вересні цього року.

Олександр МИХЕЛЬСОН, Ірина ХОДОРОВА

Національні проекти зумовлені інтересами не так України, як бізнес-структур, пов’язаних із політиками. «Великі національні проекти потрібно просувати, зробити їх пріоритетними. Саме вони стануть центром зростання економіки. Це головна ідея», — заявив якось президент Віктор Янукович, представляючи стратегію виходу з кризи. Відтоді минув майже рік, бюджетні видатки на «проекти розвитку» в першому кварталі 2011-го зросли в 19 разів проти аналогічного періоду 2010-го, а досі незрозуміло, що конкретно країна з тих програм має.