Українське Слово

Про дієвість Всесвітніх Форумів Українців, а також про лобіювання інтересів України американською діаспорою — у розмові УС з федеральним суддею США Богданом Футеєм.

— Наскільки форуми, подібні до нинішнього дієві і відповідають завданням, які стоять перед українцями?

— Взагалі, я думаю, що це дієво. Якщо звернутись до історії, я пригадую, як був учасником Першого Світового Конгресу, тоді вільних українців, що відбувався у Канаді і ми створили СКВУ. А то були представники всіх держав, де існувала діаспора, які себе зорганізували, щоб допомагати Україні у її намаганнях стати незалежною державою — така була ціль. Тоді, у свої набагато молодші роки, я був учасником Першого Світового Конгресу Українських Студентів, на якому ми відновили Центральний Союз Українських Студентів — всесвітню організацію українських студентів.

Така послідовна діяльність тривала ще за тих часів і продовжувалась, коли Україна стала незалежною. Діє Світовий Конгрес Українців, його Координаційна Рада, яка координує працю українських організацій у всьому світі. Їхня мета — перш за все, щоб Україна була незалежною, демократичною державою, яка базується на верховенстві права, щоб українці всього світу мали зв’язок. З одної сторони діаспора старалась допомагати Україні, а з другої сторони, щоб українські організації, Українська Держава і уряд захищали інтереси тих українців, які перебувають у діаспорі — це є ціль, яку ми собі поставили і далі над цим працюємо.

Коли держава вже незалежна, то її уряд вирішує і тепер все вже залежить від самих українців і у діаспорі, якщо Україна хоче до них прислуховуватись, щоб реалізувати ті принципи. Україна також нині як держава мусить прислухатись до думки світової спільноти. На жаль, і ви дуже добре знаєте те, що імідж України останнім часом досить підупав. З різних причин, я не буду заглиблюватись в їх аналізі, бо я як федеральний суддя США не хочу втручатись у політичні справи. Але якщо у державі існує верховенство права, то цього верховенства права треба дотримуватись — судова система має бути незалежно, розподіл влади має бути на три гілки, як зазначено у Конституції, повинні бути гарантовані права людей. Політичні мотиви не можуть бути підставою для якихось судових процедур, щоб позбутись тих людей, які можуть бути опонентами. Про це вже заговорив цілий світ і далі про це всі говорять. Я впевнений, що форум, який тут відбувається, займе певну позицію по цій справі. Ми живемо в еру глобалізації і вона примушує нас діяти, як цього вимагають світова громадська думка і європейські стандарти. Зрештою, Україна хоче належати до Європейського Союзу.

— Один з політологів, досить відомий у вузьких колах, сказав, що американська діаспора захищає інтереси США, а не України і закликав український уряд створити для себе кишенькову діаспору. Прокоментуйте.

— Знаєте, у демократичній державі, якщо вона дійсно демократична, є багато людей, які мають різні думки. Ви не можете цього заперечити. Я в Америці завжди говорю так: «Я не погоджуюсь з Вашою думкою, але буду захищати ваше право, щоб ви могли її висловити». Нехай самі люди вирішують. Я думаю, що такого не може бути. Бо всі ми — я і мої діти, тепер мої внуки — були виховані, і виховуються на тому, що потрібна якась допомога і ми повинні долучитись, щоб Україна була дійсно незалежною, демократичною державою, яка базується на верховенстві права. І ми надалі до цього прилучаємось і стараємось це робити.

— А може така діаспора комусь невигідна в Україні чи за кордоном?

— Ви знаєте, діаспора в Америці може мати зовсім іншу думку про події в Україні і як це все має відбуватися. Діаспора у Східній Європі і у сусідніх з Україною країнах може бути в іншому становищі, ніж це є в Канаді чи Америці. Легальні мешканці держави США відчувають у собі потребу допомоги Україні. Але ми не маємо тих правових відносин, які, очевидно, відчувають українці у східній діаспорі. Напевно це тема для дискусій. Бо ми є легальними громадянами Америки і маємо перш за все відповідальність за цю державу, у якій ми є громадянами — це Америка, а Україна — це держава наших батьків, де ми народились і стараємось допомогти. У східній діаспорі чи у державах-сусідах України є певні відносини, які не так легко зрозуміти.

— Наскільки реальним є лобіювання інтересів України у тих державах, де перебуває діаспора? Адже про Україну у світі знаходять якісь негативні факти, витягують давно забуті чи неправдиві справи типу Івана Дем’янюка? Що зробити, аби Україна виглядала у світі більш привабливо і правдиво?

- По справі Дем’янюка мені важко говорити, бо я з Клівленда, але хочу сказати одно, що Німеччина дала амністію всім своїм громадянам, які здійснили певні злочини і не притягують до відповідальності. Причепились до українця щодо якого нема жодної впевненості, що він злочинець. Якщо б там щось було, євреї дійсно його притягли б до відповідальності.

Коли Україна була в СРСР, ми спричинились до резолюції про тиждень поневолених націй. Це означає, що Україна не була незалежною, а вона була поневоленою. Ми робили це через наших конгресменів і сенаторів, старались вплинути на них, щоб вони у політиці з СРСР висували ці питання і ставили їх тій владі, яка тут панувала. Україна стала незалежною і далі ми прагнемо піднімати ці питання. Але все буде залежати від відносин одної держави з іншою. Якщо Америка і Україна не будуть мати жодних відносин, тоді діаспорі в Америці буде дуже важко впливати на своїх сенаторів і конгресменів. Так що все це буде залежати від самої України.

Розмовляв Євген Петренко