Остап Українець: українська стала мовою нейтрального запиту

Українська мова за останні роки пройшла шлях від обʼєкта дискусій до мови, якою суспільство користується без зайвих нагадувань. Письменник і перекладач Остап Українець в ефірі 24 Каналу зауважив, що сьогодні важливішою за повний перехід усіх на українську є її роль у ситуаціях, де потрібна спільна мова спілкування.

Ще в 2012 році факт мовної дискримінації доводилося буквально підтверджувати документально: поліція часто не приймала заяв, а люди, які наполягали на своїх правах, стикалися з нерозумінням. Сьогодні ж, за словами Українця, ми живемо в зовсім іншій реальності, де саме визнання проблеми вже не потребує доказів.

Ця зміна помітна і в культурному полі. Формально видавці можуть друкувати книжки російською, якщо паралельно виходить українська версія, а російськомовні пісні за певних умов можуть звучати на радіо. Проте ринок і суспільний запит дедалі менше потребують такого контенту. «Не маючи нормативного примусу, не маючи силового інструменту, люди поводяться так, ніби цей інструмент є. Це зміна статусів, і зміна дуже серйозна», — наголосив письменник.

Водночас Українець закликає не вимагати від людей, які десятиліттями жили в іншому мовному середовищі, миттєвої зміни побутових звичок. Важливіше, щоб у публічних ситуаціях, де комунікація має відбуватися державною мовою, людина могла нею скористатися без додаткових пояснень. «Нам має бути абсолютно байдуже, якою мовою люди говорять вдома. Важливо, щоб у кожній ситуації, яка вимагає комунікації українською, людина була здатна нею прокомунікувати і знала, що ця ситуація цього від неї вимагає», — пояснив він.

Показовим для Українця став досвід у сфері обслуговування: після ухвалення мовного законодавства він майже не стикався з тим, щоб до нього превентивно зверталися російською. Такий зсув він вважає важливішим за картинку, де всі довкола одномоментно переходять на українську. «Українська стала мовою нейтрального запиту. Якби ви запитали мене про це у 2012 чи 2014 році, я сказав би, що, може, такого рівня ми досягнемо до кінця мого життя», — зізнався письменник.

Ще один маркер зміни — іноземці, які приїжджають працювати в Україну. Для багатьох із них за останні роки стало нормою мати хоча б базовий рівень української, вміти читати нею та використовувати її в роботі. Це свідчить про те, що українська дедалі більше сприймається як мова, без якої неможлива повноцінна взаємодія в країні.