Українське Слово

Офіційний візит Віктора Януковича в Японію став продовженням стратегії пошуку Україною партнерів та інвесторів не лише на Півночі і на Заході, але й на Сході. Але, на відміну від відвідин Китаю у вересні 2010 року, наслідки останнього візиту виявилися набагато менш успішними.

Якщо за результатами візиту української делегації до КНР загальний обсяг інвестицій в Україну за різними проектами склав близько 4 млрд доларів, то завдяки поїздці Президента до Японії Україна отримала тільки 100 млн доларів. Це надзвичайно мало для країни, яка є одним з найбільших світових інвесторів.

Стриманий прийом

Перед приїздом української делегації місцева преса створила не надто привабливий образ лідера України, згадавши про судимості у біографії Януковича, скандальну резиденцію Межигір'я та забаганки з гелікоптером.

За інформацією журналістів, які посилаються на японську газету Хоккайдо сімбун, саме ці факти стали причиною того, що на сніданок з українським Президентом не прийшов жоден міністр, губернатор і навіть мери міст Токіо, Кіото й Осаки. Однак компанію Віктору Федоровичу склав голова громадської організації, яка займається вивченням ринку та наданням рекомендацій. Також в поїздках по Японії українську делегацію відмовилась супроводжувати місцева поліція.

Від зустрічі з Президентом України відмовилася і жива легенда професійного сумо, борець українського походження Кокі Ная (Тайхо), якого Янукович нагородив орденом "За заслуги" III ступеня. За свою кар'єру Кокі Ная виграв Імператорський кубок 32 рази. Це досягнення досі не перевершено. Його батько - Маркіян Боришка - народився в селі Рунівщина Полтавської губернії, мати - Кіе Ная, японка.

У свою чергу, прес-служба Президента відмовилась коментувати ці факти. Натомість керівник Головного управління з питань комунікації Адміністрації Президента Ігор Кошелєв повідомив, що коментувати поїздку Януковича до Японії може лише Ганна Герман.

Ще одним фактом, який збентежив японський політикум, стала символічна зустріч Януковича з імператором Японії Акіхіто, який вважається символом японської нації. Чи то протокольна служба Президента неналежно підготувала його до зустрічі з імператором, чи то він сам проігнорував її вказівки, але Янукович порушив норми етикету.

Він першим простягнув руку для привітання імператору, хоча, згідно з правилами, це має робити господар, тим паче, якщо він старший за віком. Також український Президент забув вклонитися імператору, що для японської культури є проявом неповаги.

Хоча, можливо, Янукович не хотів повторити гіркий досвід Барака Обами, який в листопаді 2009 року під час своєї зустрічі з імператором зробив дуже низький поклін, за що отримав шквал критики від американців. Після того випадку Держдепартамент США пояснив, що в діях Обами не було нічого дивного, мовляв, він просто хотів продемонструвати свою повагу до імператора та місцевих традицій.

Дивним кроком для японців стало і рішення української делегації викупити цілий вагон швидкісного потяга Шинкасен для того, щоб Янукович переїхав 500 кілометрів з Токіо в Кіото. Треба зазначити, квиток у звичайний вагон цього поїзда коштує 13 тисяч ієн, або 1300 гривень. Для Президента ж викупили цілий вагон бізнес-класу.

Недовіра японського бізнесу

Ще перед поїздкою до Японії українські експерти прогнозували, що вона буде більш декларативною, ніж реалістичною, адже нещодавно відбулися зміни в уряді Японії, а сама  країна має низку економічних проблем, тому японська сторона не буде готовою до прийняття конкретних рішень, а обмежиться лише загальними рамковими угодами.

Мабуть, для того, щоб продемонструвати своє знання японської мудрості, Віктор Янукович звернувся до учасників україно-японського бізнес-форуму з такими словами: "План без дії - це мрійництво, дія без плану - це поразка".

Однак знання Віктором Федоровичем цієї мудрості не стало запорукою в отриманні серйозної інвестиційної перемоги. В ході візиту українській стороні вдалося отримати лише банківський кредит у сумі 8 млрд. японських ієн (майже 97 млн доларів), який буде наданий Японським банком міжнародного співробітництва - міжнародною установою Японської фінансової корпорації - Державному експортно-імпортний банку України з метою сприяння експорту товарів та послуг з Японії.

"Поїздка була виключно дипломатичною. Які можуть бути реальні наслідки, якщо напередодні було змінено японський уряд? Тим паче, що теперішня українська влада орієнтована більше на Китай, ніж на Японію, - заявив Новинарю політолог Вадим Карасьов. - 100 млн доларів, які виділив японський уряд Україні, - це ніщо для такої країни, як Японія".

Японія наразі є однією з найбільших країн-інвесторів у світі. Однак обсяг японських інвестицій в українську економіку незначний і складає орієнтовно 0,3 % від загального об'єму іноземних капіталовкладень. Саме виправлення інвестиційної ситуації в Україні було на меті поїздки Януковича до Японії. Про це неодноразово наголошував і сам український Президент, виступаючи перед японською федерацією бізнесу Кайданрен, яка об'єднує найбільші економічні групи і компанії.

Найперше українська сторона розраховувала на можливість залучення інвестицій і технологічних ресурсів Японії для розвитку інфраструктури і здійснення масштабних спільних проектів у рамках проведення в Україні Євро-2012. Однак японці вже мають негативний досвід у співпраці з українцями.

Так, у 2005 році Україна отримала від Японії вигідний кредит в розмірі 180 млн доларів на модернізацію аеропорту Бориспіль. Але проект так і не було реалізовано, а самі гроші осіли в кишенях чиновників. Ще одним негативом став скандал довкола "кіотських грошей", за використання яких викликають на допити до Генпрокуратури Юлію Тимошенко.

Якщо порівняти Японію із сучасною Східною Європою, то вона живе вже у ХХІІ столітті. Японія наразі накопичила колосальні об'єми інвестиційного капіталу, який вона готова вкладати у різноманітні проекти, - зазначає експерт з міжнародних питань Олександр Палій. - З точки зору політичної і економічної доцільності Україна, як і в цілому Східна Європа, для Японії є суперпривабливою країною для інвестицій".

Для моніторингу інвестиційного поля японські бізнесмени неодноразово відвідували Україну. Проте після випадку з грошами на аеропорт Бориспіль зацікавлення японських інвесторів у розвитку проектів в Україні суттєво зменшилося.

"Вони розуміють, що українські чиновники відстоюють не державні позиції, а власні бізнес-інтереси. Тому той кредит, що виділив уряд Японії, є занадто мінімальним у порівнянні з наявним потенціалом", - наголошує Палій.

Обережність у співпраці з Україною і відсутність партнерської довіри викликана поганим становищем  інвестиційного клімату нашої держави. У свою чергу, Янукович намагався запевнити японців, що в Україні настав час політичної стабільності  і економічної модернізації.

Варто зазначити, що для японських бізнесменів більш привабливими для капіталовкладень виступають наукомісткі галузі економіки, які мають найвищий рівень рентабельності та є головними рушіями суспільного прогресу. Натомість в Україні увага бізнесу сконцентрована переважно на переробці сировини. Попри це, у зв'язку з можливою продовольчою та іншими кризами в світі, японська сторона виявила зацікавлення співпрацею в енергетиці, АПК та машинобудуванні.

Олександр САЛІЖЕНКО, Новинар