Вітчизняний ринок колекторських послуг набирає обертів. Зростають як обсяги проблемних боргів, так і число бажаючих працювати з колекторами, розширюється перелік послуг, з'являються іноземні гравці. Хто заробляє на мільярдних боргах українців?
300 000 000 000 гривень досягає обсяг проблемних боргів українців за оцінками експертів колекторських компаній. Приблизно навпіл ділиться ця сума між фізичними особами та компаніями. Левова частка (понад 80%) проблем - родом з банків. Останнє розподіляється між боргами перед компаніями телекомунікаційного сектора, страховиками та житлово-комунальними господарствами. Оцінки Національного банку України більш оптимістичні: за офіційними даними на грудень 2010 року, прострочена заборгованість за кредитами становила лише 90 млрд. грн.
Мільярдні борги одних є потенційними мільярдними прибутками для інших (колекторських компаній), тому "позикова" боротьба загострюється з кожним роком все більше і більше. За оцінкою генерального директора компанії "Ікспоінт" Віолети Ле Зионг, середня ефективність стягнення боргів по юридичних особах становить 60-85%, по фізичних особах - 15-40%.
Таким чином, в середньому колекторам вдається повертати більше половини здавалося б безнадійних кредитів. Враховуючи, що ціни на купівлю боргів коливаються від 0,1 до 20% від їх номіналу, боргові проблеми є непоганим полем для заробітку. Приміром, на ста гривнях купленого боргу можна легко заробити тридцять гривень. Збільште порядок цифр на потрібну кількість нулів - і привабливість ринку колекторських послуг цілком очевидна.
"Наведу приклад: борги кінця дев'яностих років сьогодні успішно погашаються. Колись сума боргу становила 2 тис. грн., це були великі гроші! Зараз же ситуація змінилася, і сума вже не виглядає такою страшною. Тож елементарне нагадування боржнику про необхідність погасити борг і тим самим очистити свою історію в більшості випадків спрацьовує", - ділиться директор з розвитку бізнесу і стандартам якості Credit Collection Group Ашот Арутюнян. За словами експерта, переваги для боржника очевидні, адже в колектора набагато більше можливостей щодо реструктуризації боргу, і його мета не заробити на боржника через інструменти пені і штрафів, а отримати "живі гроші" в розумний термін. Тим самим вигідно має бути всім: компаніям - продавати борги з балансів, а боржникам - рано чи пізно розрахуватися за цими боргами.
Еволюція ринку
Український ринок колекторських послуг досить молодий. Ще два роки тому було лише три компанії, які купують проблемні активи, згадує перший заступник директора Європейського агентства з повернення боргів Валентин Ільчук. Сьогодні ж гравців на ринку набагато більше. У 2008 році була створена Асоціація учасників Колекторського Бізнесу України, куди на сьогоднішній день входять такі компанії, як Credit Collection Group, "Служба виконання зобов'язань", Verdict, "Європейське агентство з повернення боргів", "Укрборг", "Українська колекторська група", "Фінансове агентство по збору платежів", "Укрфінанси", "Кредитекспресс", CredEx і "Дельта М".
Саме вони вважаються основними конкурентами на ринку колекторських послуг. Правда, експерти нарікають, що крім них, на ринку присутні ще кілька десятків компаній - так звані "сірі" та "чорні" колектори, діяльність яких носить епізодичний і регіональний характер.
Еволюція образу?
У більшості людей співробітники колекторських агентств асоціюються з двометровими фізично розвиненими чоловіками в чорних масках з палицями в руках, які хочуть будь-якими методами "вибити" гроші з позичальника. Причому "вибити" у буквальному значенні цього слова. Однак самі колектори активно борються з подібним іміджем, всіляко намагаючись пояснити переваги роботи з ними і захищаючи "кодекс честі справжнього колектора".
Приміром, спілкуватися з боржником можна тільки з 7.00 до 22.00, не дозволяється ображати його честь і гідність, застосовувати процедури, які можуть завдати шкоди діловій репутації боржника, а також піддавати його безпідставному тиску. Є така приказка у колекторів: "З портфеля можна зібрати ціну в 20% за три місяці, але потім щоб не було соромно дивитися на себе в дзеркало".
Суть цих слів полягає в тому, що колектори не женуться за "вибиванням" боргів за всяку ціну і будь-якими методами, бажаючи будувати бізнес на законних засадах. Звідси і різні ціни, і різні методи роботи колекторів у різних країнах.
"Спекуляції або непорядність на цьому ринку можна зробити лише раз. Другий шанс проявити себе компанії, що заплямувала репутацію, навряд чи випаде: ринок не такий великий, а клієнти - народ досить вибагливий і з хорошою пам'яттю", - відзначає Єва Заковича. Адже банки, страховики, мобільні оператори та інші компанії хочуть, щоб їхні клієнти до них поверталися в нових економічних умовах. А негативний досвід роботи з колекторами, які купили їхні портфелі, може поставити на цьому жирний хрест, просто відлякуючи клієнтів своєю поведінкою.
Ринок проблемних боргів ділиться на ринок комісійних послуг і ринок продажів. За оцінками Валентина Ільчука, в 2010 році в роботі в колекторських компаній було близько 8 млрд. грн., з яких близько 3 млрд. грн. боргів було продано і близько 5 млрд. грн. було передано в роботу на комісії. З відновленням роздрібного кредитування очікується, що ринок комісії буде збільшуватися і в 2011-му (близько 6 млрд. грн.), і в 2012-му (близько 8 млрд. грн.).
Дещо інша ситуація буде спостерігатися на ринку купівлі боргів. У 2011 році ринок також дещо збільшиться (до 4-4,5 млрд. грн.) У зв'язку з тим, що банки будуть розпродавати залишки "кризових" проблемних активів, але вже в 2012-му (за відсутності нових кризових явищ) він може показати тенденцію до зменшення (3-3,5 млрд. грн.).
Олена МОШЕНЕЦЬ, Інвестгазета