Жовтневий палац повернули державі: що відомо

Судове рішення повернуло київський Жовтневий палац у державну власність. Пам'ятка національного значення, яка понад 40 років перебувала у профспілковій власності, знову належить державі.
Господарський суд Києва задовольнив позов прокуратури про повернення Міжнародного центру культури й мистецтв, відомого як Жовтневий палац, у державну власність. Це рішення унеможливлює подальше відчуження будівлі, яка є пам'яткою архітектури національного значення.
Історія цієї споруди сягає 1838–1842 років, коли за проєктом архітектора Вікентія Беретті тут звели корпус Київського інституту шляхетних дівчат. Згодом у стінах палацу працювали різні державні установи. У 1979 році будівля отримала статус пам'ятки національного значення, що забороняє її приватизацію.
Однак Федерація професійних спілок України зареєструвала право власності на цей об'єкт, що створювало ризик його продажу. Прокуратура звернулася до суду, і тепер рішення ухвалено на користь держави. Орієнтовна вартість комплексу, за даними Фонду державного майна, сягає близько мільярда гривень.
Будівля має й трагічні сторінки. З 1934 до 1941 року тут розташовувалося управління НКВС УРСР, у стінах якого розстрілювали українську інтелігенцію — Коста Буревія, Олексу Близька, Григорія Косинку, Тараса й Івана Крушельницьких, Дмитра Фальківського.
Ще в липні 2025 року Міжнародний центр культури і мистецтв передали в управління ТОВ «Комбінат Плюс» засновника Atlas Festival Дмитра Сидоренка за конкурсом, який провело Національне агентство з розшуку та менеджменту активів. Тоді власником залишалася Федерація профспілок, а договір на управління уклали на п'ять років. Сидоренко наголошував, що зміна менеджменту не завадить вже запланованим подіям, а сама будівля потребує реставрації.
Тепер, після повернення пам'ятки державі, постає питання її подальшої долі. Чи стане цей палац знову культурним осередком, яким був за часів Міжнародного центру, чи чекатиме на нове життя під опікою державних інституцій — покаже час. Але саме рішення суду — це крок до збереження історичної спадщини, яка належить усім нам.
Читайте також
Ще в розділі «Історія»
- Будинок, де творилася «краєзнавча Біблія» Дніпра: історія Старокозацької, 9
- 60 пам'яток Дніпра під ударами РФ: реставрація чекає, поки триває війна
- Поділля у фокусі: як сім дослідниць збирали мистецьку мапу для майбутнього музею
- «Обличчя України»: у Кам’янці покажуть ляльки відомих українців
- «Жінки, які створюють майбутнє»: у Дніпрі відбувся фестиваль Horizontal 6.0







