Довженко-Центр отримає підтримку ALIPH для порятунку кіноархіву

Міжнародний фонд ALIPH уперше звернув увагу на кіноспадщину й обрав Довженко-Центр одним із трьох пілотних проєктів. Це шанс зберегти унікальну колекцію з 62 тисяч стрічок, що постраждала від російських обстрілів.
Кіноархів — це не просто бляшанки з плівкою. Це пам'ять, зафіксована на целулоїді, яка може зникнути за лічені хвилини від вогню чи удару. Саме тому новина про те, що Довженко-Центр у Києві став одним із трьох пілотних проєктів міжнародної програми порятунку кінопродукції, звучить як обіцянка, що цим спогадам бути.
Ініціатива належить Міжнародному альянсу захисту культурної спадщини в зонах конфліктів (ALIPH) — швейцарському фонду, який досі зосереджувався на пам'ятках і музеях. Тепер організація вперше звернулася до кіносектору, адже лише 20% світової кіноспадщини мають належну охорону. Програма охоплює екстрені заходи, збереження матеріалів, ремонт інфраструктури та навчання фахівців.
У київському архіві зберігається близько 62 тисяч фільмів і 300 тисяч кіноплівок. Це національне багатство, яке опинилося під загрозою після червневої атаки на студію Довженка. Тоді внаслідок російського обстрілу загинула найбільша й найстаріша костюмна колекція України — близько 100 тисяч костюмів і приблизно три мільйони предметів одягу, якими користувалися знімальні групи, театри та культурні колективи. Це вже третій випадок пошкодження студії від початку повномасштабного вторгнення: раніше, в ніч на 2 червня, на територію впала збита російська ракета «Іскандер», що вибила 42 вікна й пошкодила покриття.
Проєкт ALIPH для Довженко-Центру передбачає фахову оцінку стану матеріалів, пошук безпечних умов зберігання та переміщення колекцій у разі потреби. Окрім України, програма допоможе Національному кіноархіву Сирії та Sinematek Indonesia в Індонезії покращити інфраструктуру. На екстрені ініціативи цьогоріч виділили 500 тисяч доларів, а до 2032 року фонд планує зібрати 15 мільйонів доларів.
ALIPH не новачок в Україні: від березня 2022-го до березня 2026-го організація спрямувала 8,3 мільйона доларів на підтримку майже 500 культурних установ у понад 140 локаціях. Це закупівля обладнання, систем клімат-контролю, створення понад десяти великих сховищ для творів мистецтва. Разом із Національним науково-дослідним реставраційним центром фонд запустив мобільні «швидкі допомоги для спадщини», що дозволяють реставраторам оперативно виїжджати на місця пошкоджень. Також фінансуються стабілізаційні роботи в Одесі та Харкові та 3D-документування понад 120 пам'яток.
Кіно — це теж спадщина, і тепер у неї з'явився голос. Сподіваймося, що ця підтримка допоможе зберегти не лише плівки, а й саму здатність України розповідати власні історії.
Читайте також
Ще в розділі «Історія»
- Зарплата директорки Офісу охорони спадщини Львова: 68 тисяч у червні
- «Уроки української» Шарлотти Гіґґінс — у лонглісті премії Бейлі Ґіффорд
- «Креонт» Бортнянського: київська прем’єра 250-річної опери
- Гречка збиткова, овочі — прибуток: що вигідно сіяти у 2026 році
- Зустріч Бережної та Стефанчука: нові закони для культури і меценатства







