У
Українське словоКультура, мистецтво, література
Знайти

Вільнюс шукає дім для радянських скульптур, знесених із Зеленого мосту

·315 слівредакція
Вільнюс шукає дім для радянських скульптур, знесених із Зеленого мосту

Чотири монументи соцреалізму, демонтовані у Вільнюсі понад десять років тому, досі не мають постійного місця. Місто знову розглядає варіанти їхнього збереження та експонування.

Історія чотирьох скульптур, знятих із вільнюського Зеленого мосту, триває: міська влада знову шукає для них постійну локацію. Понад десять років тому монументи в стилі соціалістичного реалізму, що зображали солдатів, робітників, селян та студентів, прибрали з мосту після тривалих дискусій про їхнє ідеологічне навантаження. Тоді рішення обґрунтовували не лише символікою, а й аварійним станом конструкцій.

Відтоді скульптури зберігаються на складі муніципальної компанії Grinda. Нещодавно з’явилася пропозиція передати їх до парку «Грутас», який відомий колекцією радянських пам’ятників. Проте муніципальна Комісія з питань історичної пам’яті вважає, що варто розглянути й альтернативи.

Голова комісії Каміле Гогелієне наголошує, що ці твори можуть мати освітню цінність. «Їх можна було б експонувати як пропагандистські твори того періоду, пояснюючи, якою була та епоха, чому їх було створено та чому встановлено», — зауважила вона.

Спроби владнати долю скульптур тривають щонайменше з 2021 року, коли місто планувало передати їх Національному музею. Однак через статус довгострокових муніципальних активів для цього знадобилася б урядова постанова, якої так і не ухвалили. Наступною ідеєю була 20-річна оренда, але й вона не здійснилася через значні витрати на реставрацію та утримання.

Питання поводження з радянською спадщиною нині актуальне не лише для Литви. В Естонії готують законопроєкт, який має врегулювати видалення радянської символіки з публічних просторів, зокрема з пам’яток культурної спадщини. У Молдові ж парламентарі ініціювали закон про кримінальну відповідальність за заперечення голоду 1946–1947 років та сталінських депортацій.

Поки що віднайдення постійного місця для чотирьох скульптур залишається відкритим питанням. Їхня подальша доля — своєрідний тест на те, як суспільство може переосмислювати складні сторінки минулого, перетворюючи ідеологічні артефакти на предмет осмислення, а не поклоніння.

Читайте також