Подільські орнаменти в сучасності: як художниця з Бару переосмислює традиції

У мальовничому селі Гайове на Вінниччині стіни однієї з місцевих садиб розповідають історії, старші за будь-які книги. Їх розписала художниця Олена Разанцева, яка вже багато років досліджує та відтворює подільські орнаменти. Центральне місце в композиції посідає дерево життя — символ, що в українській традиції уособлює світобудову. Нижня його частина пов'язана з предками, середня — із земним життям, а верхня сягає духовних сфер.

Поруч із деревом художниця зобразила дуб — знак сили та здоров'я, а також домашніх тварин, які додають розпису живої, теплої атмосфери. Господиня садиби Оксана Бас зізнається: відвідувачі часто фотографуються на тлі цих стін, і такий інтерес допомагає популяризувати працю місцевих майстрів.

Проте розписи — лише одна з граней творчості Олени. У її доробку — живопис, графіка, гобелени, кераміка. Особливе місце займають глиняні свистульки, виконані в традиціях Опішні — знаного осередку української кераміки. Кожна фігурка має власне звучання, а поєднання форми та музики робить її справді унікальною.

Шлях до різноманіття технік був природним: багато років викладаючи в художній школі, Олена опановувала нові матеріали разом зі своїми учнями. Так з'явилися й гобелени — нині мисткиня працює вже над четвертим. Один із них, створений упродовж трьох місяців, об'єднав образ людини з природними матеріалами: хмелем, вербою, пижмом та іншими рослинами. Ця робота — про повернення до природи, про втрачений і знову знайдений зв'язок.

«Тут головний процес. Те, що ти відчуваєш себе творцем. Ти працюєш руками, постійно з цим матеріалом. І це дуже терапевтично», — каже художниця. Для неї важлива не лише завершена річ, а саме дійство творення, контакт із матеріалом, який дарує фактуру, недосяжну в традиційному живописі.

Мистецтво для Олени — ще й спосіб переживати складні часи. Коли пауза в малюванні затягується, вона відчуває потребу повернутися до пензля. А в час війни творчість набула додаткового сенсу: художниця продавала власноруч виготовлені прикраси, гердани та сувеніри на благодійних аукціонах на підтримку українських військових.

Нині Олена Разанцева працює над декораціями для вистави в місцевому театрі, мріє про серію автобіографічних коміксів і більше часу планує приділити графіці. Її творчий метод — це постійний пошук: навіть колаж із пазлів і фрагментів старовинної рами перетворився на своєрідний перформанс, де важливим був процес складання.

Через свої роботи Олена прагне зробити давні символи ближчими до сучасного глядача. Адже традиція живе лише тоді, коли її переказують новою мовою — мовою мистецтва, що не боїться експерименту.