У Бучачі звучатиме подкаст «Без Експертів»: резиденція поза столицею

Є міста, де культурне життя вирує щодня, і є ті, де справжня розмова про мистецтво — рідкість. Бучач на Тернопільщині цього серпня спробує скоротити цю відстань: 23 серпня тут відбудеться відкрита резиденція подкасту «Без Експертів», яка виведе дискусії про сучасну культуру за межі столиці та великих центрів.

Проєкт свідомо обрав малу громаду, аби довести: розмови про академічну й незалежну музику, про виклики культурного менеджменту можуть і мають звучати не лише в Києві. До Бучача завітають вісім представниць і представників українських музичних інституцій: Ольга Кононенко та Євген Петриченко (Національний будинок музики), Ірина Лобанюк і Дара Вінарська (спільнота Porichka), Марія Титова та Христина Мельник (Kyiv Contemporary Music Days), Анна Гадецька (Open Opera Ukraine, Kyiv Baroque Fest) і Тетяна Новицька, головна редакторка медіа The Claquers.

Гості зустрінуться з місцевими жителями, освітянами, діячами культури та молоддю, щоб обмінятися досвідом і разом переосмислити, як сьогодні виглядає музична сцена України. Публічна частина програми триватиме з 16:00 до 20:00 у просторі «Арт-Двір». На відвідувачів чекають пітчинг-презентації культурних ініціатив, відкрита панельна дискусія у форматі Q&A, а завершиться все сольним концертом місцевого саксофоніста Богдана Кота. Вхід — вільний, але за попередньою реєстрацією.

Бучацька резиденція стане фінальною точкою спецсезону подкасту «Без Експертів» під назвою «Музичні інституції Києва», що виходив із серпня до жовтня у форматі «1+1=3». Його ідея — зводити в одному ефірі людей із музичного середовища з представниками театру, медіа, освіти чи бізнесу. Серед гостей сезону — Ярослава Кравченко, Катя Тейлор, Михайло Швед, Юлія Тимошенко, Єгор Стадний. У центрі уваги — фінансування, комунікації, розвиток аудиторій і ті проблеми, з якими стикається кожен, хто працює з культурою.

Те, що фінал сезону відбувається не в Києві, а в Бучачі, — не випадковість, а радше маніфест. Культурний діалог не має географічних меж, і коли в мале місто приїжджають люди, які щодня будують музичне життя країни, народжується щось більше, ніж просто подія. Це спроба почути одне одного — попри відстані, контексти й упередження.