Україна на Франкфуртському книжковому ярмарку: 44 видавництва, дискусії про пам'ять і втрати

Франкфуртський книжковий ярмарок — подія, де культура говорить мовами, які не завжди звучать у новинах. Цьогоріч Україна приїжджає туди не лише з новими книжками, а й з розмовою про те, що означає видавати їх попри війну.

Національний стенд, організований Українським інститутом книги, діятиме з 7 до 11 жовтня 2026 року. За задумом, він має привернути увагу світу до українського книговидання, допомогти налагодити міжнародні зв'язки та відкрити розмову про втрати у сфері культури, спричинені війною.

Упродовж п'яти днів на майданчику виступатимуть українські автори, перекладачі, журналісти й громадські діячі. Вони представлятимуть нові видання, зокрема переклади німецькою, та вестимуть переговори з іноземними видавцями й літературними агентами.

«Українські видавці продовжують працювати в надзвичайно складних умовах, коли через російську агресію знищено мільйони книжок», — наголошує виконувачка обов'язків директора Українського інституту книги Олександра Коваль. Саме тому, додає вона, українці мусять постійно перебувати в міжнародному культурному просторі, а кожна книга на ярмарку доводить життєздатність нашої культури.

Генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко формулює це так: «Наша програма на Франкфуртському книжковому ярмарку транслює просте й чітке повідомлення: українська література є різноманітною, самобутньою та вкоріненою у власній багатовіковій традиції». Він наголошує, що цей майданчик потрібен і для розмови про наслідки російської війни для майбутнього суспільства та пам'яті.

У павільйоні 3.1 С13 свої книги представлять 44 видавництва, серед них — Видавництво Старого Лева, літературні агенції «літ ґрунт» і «OVO», Українська Картографічна Група та Creative Women Publishing. Участь України підтримали Міністерство культури України, Міністерство закордонних справ України, Посольство України в Німеччині, Генеральне консульство України у Франкфурті-на-Майні та низка європейських культурних інституцій.

Програма охоплює кілька тематичних вузлів. Відкриття національного стенду заплановано на 11:00–11:50 за участю міністерки культури Тетяни Бережної, Олексія Макеєва, Юрґена Бооса та інших гостей. Далі — дискусія «Що залишається після удару? Українські видавці про втрати, стійкість і відновлення» з Антоном Мартиновим і представниками українських видавництв.

Окремо йтиметься про спадщину: дискусія «Анатолій Кузнєцов: Бабин Яр. Роман-документ» збере Катю Петровську та Крістіане Кьорнер, а розмова «Що знають прикордоння: війна, пам'ять і мінлива географія Європи» — Максима Буткевича, Ярину Чорногуз і Сабіну Фаті. Про потенціал українського книжкового ринку й можливості для співпраці говоритимуть на окремій панелі, а про збереження як точку відліку майбутнього — за участю Марсі Шор, Максима Буткевича та Кшиштофа Чижевського.

Місто як окрема тема постане в дискусії «Харків: місто мужності та монументів» з Юрієм Гуржи та Євгенієм Брейгером. Деколонізацію культури й переосмислення Східної Європи обговорюватимуть Тамара Гундорова, Євгенія Кузнєцова та Алекс Авербух. Про культуру всупереч обставинам говоритимуть Володимир Єрмоленко та Марсі Шор, а про тіньові мережі російського книговидання — Артем Старосєк, Сергій Бескрестнов, Гіл Варфоломєєв та Ангеліна Трохимчук.

Кожен із цих виступів — не просто пункт у розкладі. Це спосіб показати, що українська література існує не в паузі між подіями, а в безперервному русі: між перекладами, розмовами та доказами власної живучості.