Стівен Фрай відкрив Львівський BookForum віршем Вікторії Амеліної

У Львові розпочався 33-й Міжнародний BookForum — подія, що цьогоріч зібралася довкола теми «Відповідальність літератури». Та найбільше в церемонії відкриття, яка відбулася 10 вересня, запам'яталося не формулювання теми, а голос. Британський письменник, актор і громадський діяч Стівен Фрай звернувся до учасників онлайн — і прочитав вірш «Свідчення» української письменниці Вікторії Амеліної, яка загинула внаслідок російського ракетного удару по Краматорську у 2023 році.

Промова Фрая була не лише жестом підтримки, а й роздумом про те, навіщо взагалі існує письменство. Він говорив про добу, коли штучний інтелект стрімко входить у повсякдення, і про те, що саме література здатна нагадати про складність, відтінки та суперечності людського буття — всупереч бінарному сприйняттю дійсності.

«Література — це величезний, величезний світ. Письменників стільки ж, скільки й людей, насправді, якщо йдеться про стиль. Є серйозні та тривіальні, дурні та романтичні, мрійливі, тихі тощо. Чи то наукова фантастика, чи романтичне фентезі, чи то історична комедія, чи складний інтелектуальний роман, чи комедія, чи журналістське розслідування з передової, письмо робить щось надзвичайно важливе, особливо в сучасному світі. У часи, коли хвиля низькосортного сурогату накриває людство, дуже важливо пам’ятати, на що здатна література. Це справжні людські голоси, які кричать, сміються, ридають, повчають, нагадують нам, що таке бути людиною, і ставлять питання чесно, автентично, правдиво, показуючи складність, труднощі та неоднозначність світу, його відтінки, несподіванки, напівтони, зрештою суперечності самого життя», — сказав Фрай.

Окремо він згадав свої поїздки до України під час повномасштабної війни. Найбільше його вразила свобода, якою українці живуть попри жахи війни, — і він порівняв це з британським досвідом цензури 1930–1940-х років.

«У Великій Британії в 1930-1940-х роках було багато цензури, набагато більше, ніж я знайшов в Україні. Свобода самовираження, жива література, музика та комедія, я зустрічався зі стендап-коміками. Усе це ознака того, наскільки вільна Україна, і що ви боретеся не лише за територію своєї священної землі, а й за територію священного розуму. Тому що якщо в країні є музика, література, поезія, мистецтво, вільна журналістика та комедія, то це ознака її абсолютного здоров'я. Ви можете собі це уявити в Росії?» — додав він.

Форум триватиме у Львові: понад 300 безплатних подій на 30 локаціях міста, дискусії з українськими та іноземними інтелектуалами, а також благодійний книжковий ярмарок у Львівському палаці мистецтв. Та коли серед сотень розмов лунає вірш письменниці, якої вже немає, тема «відповідальність літератури» перестає бути абстракцією — вона стає способом говорити про людину, яку втратили, і про мову, яку вона залишила.