Що пили трипільці: німецький дослідник шукає сліди стародавніх зіл

Серед безкраїх черкаських полів, де шість тисяч років тому кипіло життя найбільшого у світі трипільського поселення, тепер можна почути німецьку мову. Письменник і дослідник Норман Олер приїхав у Легедзине, аби розгадати одну з таємниць давньої культури: що саме вживали трипільці з маленьких посудин, які археологи знаходять тут десятками.

Екскурсію для гостя провів керівник музею Владислав Чабанюк. Він розповів, що всі експонати викопані поблизу села, де на площі понад 450 гектарів розташовувалося поселення з населенням до 15 тисяч людей. Деякі знахідки досі ставлять науковців у глухий кут. «З таких маленьких кубочків пити? Це диво-дивне: або річ сакрального призначення, або іграшки», — дивується Чабанюк.

Норман Олер, який уже встиг побувати в Центральній Африці та планує поїздку до Греції, висуває власну гіпотезу. На його думку, крихітні чашки могли використовуватися не для води, а для медичних або ритуальних напоїв. «На території України знайшли маленькі чашки, які, ймовірно, замалі для води й були для якихось інших рідин. І я зацікавлений, для якої мети їх використовували. Люди тоді знали все про рослини. Вони могли викликати різний ефект: могли мати танці, веселощі, ритуали», — пояснює дослідник.

Олер — автор десяти книжок, остання з яких розповідає про психоактивні речовини, що вживали німецькі солдати під час Другої світової війни. Тепер він хоче зазирнути ще глибше в минуле. Сучасна наука дозволяє це зробити: достатньо зішкребти залишки зі стінок посудин і провести спектральний аналіз. Подібні експерименти вже проводили з єгипетськими кубками у Флориді, але для трипільських знахідок потрібне фінансування.

Владислав Чабанюк сподівається, що інтерес іноземного гостя приверне увагу до цієї малодослідженої теми. «Воно буде реально цікаво. Взяти тут саму історію алкоголю: є певні дослідження на наших землях. Але від найдавніших часів, використовуючи археологію, якісь давні писемні джерела — було б, напевно, цікаво. Людство з цим жило дуже довго. Але ми не звертаємо увагу чи наше стереотипне уявлення, що такого не повинно бути. А воно було. І він це досліджує», — зазначає керівник музею.

Зібрані матеріали, зокрема й у Легедзиному, ляжуть в основу нової книги Нормана Олера, яку він планує видати на початку 2027 року. Можливо, саме ця робота допоможе відповісти на питання, які століттями лишаються без відповіді.