Куратор виставки у Львові не повернувся з-за кордону: дискусія про справедливість

Виставка «Все нормально))» у львівському Jam Factory Art Center працює з червня до серпня. Вона розповідає про самоорганізовані мистецькі ініціативи, активні в Україні приблизно останнє десятиліття. Проєкт став результатом конкурсу незалежних кураторських досліджень, метою якого було «посилення видимості позаінституційних дослідницьких ініціатив» та підтримка незалежної практики.

Журі, до якого увійшли програмна директорка Jam Factory Art Center і четверо представників мистецької галузі, обрало проєкт дуету «Гараж 127», де Антон Ткаченко — один з учасників. Також до створення програми запросили кураторську групу «Товари з Європи», яка посіла третє місце. Відтак експозицію курували четверо людей, але на монтажі й відкритті були присутні лише троє — Ткаченка не було.

Консультантка з менеджменту Йош Пшик у своїй колонці зазначила, що куратори запросили до участі у виставці «Міжкімнатний простір» — квартирну львівську ініціативу, співкуратором якої є військовослужбовець Денис П. Цю ініціативу помістили в експозицію як мистецьку роботу й опублікували в буклеті. Пшик наголосила, що питання, кому делегують кураторську владу, є суспільно важливим.

На думку авторки, демократичні процедури в цій історії не забезпечили відповідальності, а навпаки — розмили її. Рішення ухвалювали колективно, ролі журі та керівництва перетиналися, тому ніхто не взяв на себе відповідальність за результат. Вона також критикує формальне застосування демократії: небажання «дискримінувати» куратора, який виїхав, відмову висловлювати власну позицію та прагнення «дати слово всім». На її переконання, ці підходи стали способом уникнути складних рішень, а не реальними інструментами інклюзивності.

Історик і військовослужбовець Вахтанг Кіпіані у Facebook також відреагував на ситуацію: «Найбільше вразив не сам факт небридливості організаторів, а те, як вони пояснюють його залучення — „не хочуть дискримінувати через те, що він виїхав“».

Сам Антон Ткаченко в коментарі «Суспільне. Культура» пояснив, що кураторська група «Гараж 127» пройшла на проєкт, вигравши опенкол від Jam Factory. Він зазначив, що виконував усі стандартні кураторські обов'язки дистанційно: розробляв концепцію, працював з учасниками, візуалом і текстами, створював експозицію. За його словами, через те, що учасники перебували в різних містах України та за кордоном, а терміни були стислими, майже вся робоча комунікація однаково відбувалася дистанційно.

Директорка Jam Factory Ілона Демченко у коментарі zaxid.net повідомила, що конкурс кураторських проєктів був відкритим, а переміг проєкт Ткаченка та Анастасії Хлестової через його фокус на мистецьких спільнотах України. Згодом до команди долучилися куратори львівської галереї «Товари з Європи». Публічно інституція на суперечку не реагувала.

Ця історія порушує питання про те, чи можна вважати справедливим, коли куратор, який не повернувся в Україну, формує виставку про українські мистецькі ініціативи, і як інституції мають балансувати між інклюзивністю та відповідальністю перед суспільством.