Час як зброя: що Україна продає Європі насправді

У данському Хернінгу триває DALO Industry Days — найбільша у Скандинавії виставка безпілотних систем, кібербезпеки та високоточної зброї. Україну на ній удруге представляє компанія Fire Point, відома своїми ударними дронами FP-1 і крилатими ракетами FP-5 «Фламінго». Саме з цим виробником пов'язують надії на українську балістику: ракети лінійки FP-7 і FP-9, імовірно, почнуть застосовувати проти цілей у Росії вже цієї осені.

Генеральна й технічна директорка Fire Point Ірина Терех виступила на форумі із програмною промовою. 34-річна киянка, яка свого часу вивчала архітектуру та промисловий дизайн, а 2023 року очолила масштабування виробництва, сьогодні керує компанією, що перетворилася з невеликого стартапу на основного виробника далекобійної зброї в Україні.

Її головне послання до європейських посадовців і військових — дивитися на оборону не крізь обсяги бюджетів, а крізь швидкість перетворення ідей на бойові можливості. За словами Терех, Україна сьогодні продає Європі не лише досвід, частину технологій і готову зброю, а й найцінніше — час.

«Наша нічна зміна закінчується о 6.00. Минулої ночі кілька ліній втратили чотири години через повітряну тривогу. Зміна все одно виконала свої показники, бо у плані ці чотири години вже були закладені як відсутні. Вони завжди закладені. Ніхто не подзвонив мені повідомити. Це було б як дзвонити повідомити, що йшов дощ. Те, що я прошу вас почути в цьому, — нудьга, а не витривалість», — розповідає Терех.

Вона наголошує: російської армії, яка перетнула кордон у лютому 2022-го, більше не існує. Української — теж. Обидві були поглинуті й відбудовані по кілька разів — одна одною. Те, що розділяє їх тепер, — це час циклу: інтервал між моментом, коли щось помічено, і моментом, коли відповідь опиняється в чиїхось руках. В Україні цей інтервал рахується тижнями, у більшості Європи — бюджетними циклами.

«Бюджетний цикл не є мірою часу. Він є мірою дозволу», — каже Терех і радить європейцям порахувати власний коефіцієнт конверсії: скільки з витраченого стає спроможністю протягом 12 місяців.

Окремо вона зупиняється на арифметиці війни. «Якщо ваш перехоплювач коштує 3 млн, а його дрон — 100 тис., ви не відбиваєте цю атаку. Ви її фінансуєте», — пояснює директорка. Саме тому Fire Point створила Freyja — систему, що коштує $700 тис. за перехоплення проти $3,8 млн за найближчу альтернативу.

Терех нагадує про «данську модель»: замість купувати обладнання деінде, Данія купила в українських заводів, в Україні, — й отримала більше за ті самі гроші й швидше. Тепер Данія пішла далі й дозволила Fire Point будувати виробництво на своїй території — це перше українське оборонне виробництво на землі НАТО.

«Європа має проблему з ракетним паливом. Енергетичні матеріали — це вузьке місце, яке жоден оборонний бюджет не розчинить, бо не можна асигнуваннями вийти з дефіциту заводів. Данія тепер один будує», — зазначає вона.

Говорячи про майбутнє, Терех попереджає: наступна атака на Європу не буде схожа на атаку. «Очікуйте масу. Точність була історією останніх 30 років; обсяг — історія наступних 10, і обсяг — це питання виробництва більше, ніж технології». Вона радить Європі купувати спроможність там, де вона вже будується під вогнем, — бо саме там вона найшвидша, найдешевша й уже доведена.

«Ми продовжимо витрачатися. Але час не накопичується на полиці. Він там лише спливає. Тож витратьте його на потужності, а не на консультації. І, будь ласка, не ставтеся до нас як до винятку. Ми — прев'ю», — підсумовує Ірина Терех.