«Дау» у Венеції: Мінкульт і МЗС закликають не легітимізувати російські наративи

Венеційський кінофестиваль — одна з найвпливовіших культурних подій світу, і кожне його рішення має вагу. Тож коли до основного конкурсу 83-го фестивалю потрапив фільм «Дау» російського режисера Іллі Хржановського, українські Міністерство культури та Міністерство закордонних справ не могли лишити це поза увагою. У спільній заяві вони висловили глибоке занепокоєння: надання такої платформи проєкту, пов'язаному з Росією, надсилає тривожний сигнал міжнародній спільноті.

Відомства наголошують, що поважають кураторську незалежність фестивалю, але закликають не відокремлювати мистецтво від політики. Культура, особливо в умовах війни, не може бути нейтральною — важливо, хто її фінансує та чиї інтереси вона представляє. У заяві йдеться про те, що Росія давно використовує культуру як інструмент гібридної війни: повертає респектабельність особам під санкціями, легітимізує свою присутність там, куди не дістаються танки, і привласнює історію земель, які прагне стерти.

Окремо міністерства звертають увагу на зв'язки творців «Дау» з російською владою. Виробництво стрічки фінансував бізнесмен Сергій Адоньєв, який перебуває під санкціями США та України. Сам Хржановський очолював культурний проєкт, профінансований пов'язаними з Кремлем олігархами. А виконавець головної ролі Теодор Курентзис, за даними відомств, отримав російське громадянство від Путіна, а його кар'єра фінансувалася підсанкційними банками. Через це європейські інституції вже скасували його виступи.

Особливо болісним є те, що «Дау» знімали в Харкові у 2008–2011 роках. Місто, яке нині щодня потерпає від російських атак, у фільмі показане «виключно крізь радянську оптику», без урахування його власної історії. Це, на думку міністерств, відображає імперську наративну модель, яку РФ використовує у війні проти України. Показ такої роботи ризикує легітимізувати спроби Росії стерти й привласнити українську культурну ідентичність.

Водночас у заяві наголошують: це не заклик до цензури. Йдеться про усвідомлення того, як Росія перетворює культуру на зброю. Міністерства закликають міжнародні платформи ретельно перевіряти, чи не легітимізуються російські культурні інструменти під прикриттям свободи мистецтва.

Нагадаємо, що «Дау» — це цикл із 13 фільмів Хржановського, присвячених фізику Льву Ландау. У 2020 році через стрічку «Дау. Дегенерація» виникав скандал: тодішній дитячий омбудсман Микола Кулеба звертався до поліції через імітацію дослідів над немовлятами. Провадження згодом закрили, але питання щодо етичності проєкту лишаються.

Вибір Венеції — це не лише про кіно. Це сигнал про те, чи готова міжнародна спільнота розрізняти мистецтво і пропаганду, чи продовжить закривати очі на те, що стоїть за гучними іменами та бюджетами.