У
Українське словоКультура, мистецтво, література
Знайти

Опера «Креонт» Бортнянського повертається на сцену в Києві

·353 слівредакція
Опера «Креонт» Бортнянського повертається на сцену в Києві

Уперше за 250 років опера «Креонт» Дмитра Бортнянського прозвучить у театральній постановці. Прем’єру представлять на сцені Національної музичної академії України 3 вересня.

Творіння видатного українського композитора XVIII століття, яке десятиліттями вважалося втраченим, повертається до сучасного слухача. Опера «Креонт», написана 1776 року для венеційського Teatro San Benedetto, після довгого забуття оживе в театральному форматі.

Відкрита репетиція вистави вже відбулася в стінах Національної музичної академії України. Ректор закладу Максим Тимошенко наголошує: цей проєкт — не лише про повернення незаслужено призабутого імені, а й про унікальний шанс для студентів долучитися до легендарної події.

Музичний матеріал «Креонта» виявився складним навіть для досвідчених виконавців, а підготовка тривала лише чотири місяці. За сучасну інтерпретацію твору взявся диригент-постановник, артист ЮНЕСКО заради миру Герман Макаренко. Він зазначає, що такий стислий термін став викликом для всієї команди.

У виставі задіяні провідні сили: партію Антігони виконує солістка Національної опери імені Тараса Шевченка Ольга Фомічова, Креонта — соліст Національної філармонії Сергій Бортник. Хорові партії звучатимуть у виконанні Національної заслуженої академічної капели «Думка», а оркестровий супровід забезпечить Національний президентський оркестр України.

Міжнародний проєкт під патронатом ЮНЕСКО стартував торік. У листопаді 2024-го відбулася концертна версія, а в жовтні 2025-го — театральна прем’єра в Чернівцях. Тепер черга за Києвом.

Історія «Креонта» драматична: після прем’єри у Венеції партитура зникла. Лише 2023 року рукопис віднайшли в португальській бібліотеці Biblioteca da Ajuda. Опера базується на трагедії Софокла «Антігона», проте Бортнянський суттєво переосмислив сюжет, змінивши фінал класичної драми.

Ця подія — більше, ніж прем’єра. Це розмова з минулим, яке ми маємо шанс почути наживо, та нагадування про те, що українська музика завжди була частиною європейського культурного простору.

Читайте також