Чи з’їсть «Тисячовесна» інші культурні інституції

В Івано-Франківську триває фінальний етап культурної ініціативи «Тисячовесна», започаткованої президентом Володимиром Зеленським. У межах проєкту держава спрямувала на створення контенту 4 мільярди гривень. Наприкінці тижня експерти визначать переможців — ними стануть проєкти, які наберуть найбільше голосів. Якщо бюджет дозволить, фінансування отримають і ті, хто набрав менше підтримки. Список переможців оприлюднять 16 серпня.

Президент Володимир Зеленський у виступі 13 серпня заявив, що «Тисячовесна» стане щорічною, а її результати будуть відчутні через 5–10 років. Фінансування ініціативи планують лише збільшувати. Тож представники профільних установ уже міркують над продовженням проєкту, зокрема під час дискусії «Пріоритети державної культурної політики».

Олена Ковальська, заступниця керівника Офісу Президента України, зізналася, що щаслива бачити команди, здатні втілювати «космічні» задуми: «Коли рік тому президент описав своє бачення не лише конкурсу, а й цього фінального івенту, мені тоді здавалося, що це космос. І що це зробити дуже складно».

Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, який уникає пітчингів, аби не створювати враження упередженості, позитивно оцінює нетворкінг: «“Тисячовесна” дозволила людям мислити ширше, ніж до повномасштабної війни. Мені казали, що подали такі проєкти, які не підходили через обмеження (зокрема фінансові) на інших пітчингах». Водночас він застерігає: «“Тисячовесна” може з’їсти у культурі все, що не є “Тисячовесною”. Це таке роздоріжжя, де ми перебуваємо».

Потураєв переконаний, що ініціатива не має поглинати ресурси інших інституцій: «А що тоді робити іншим інституціям? Що вони фінансуватимуть, які в них лишаться проєкти? У цьому році це не так. Дисбаланс є. Але інституції існують і вони роблять свої проєкти. Але цей дисбаланс потрібно ще більше виправляти у бюджеті наступного року. І розглядати “Тисячовесну” не як аналог Держкіно й інших інституцій, а як інтегральний проєкт». Він додав, що інституції мають бути вбудовані у структуру «Тисячовесни», аби вона стала головним щорічним заходом, що об’єднує всі сектори культури, але не заради самої ініціативи.

Олена Ковальська наголосила на необхідності юридичного закріплення статусу «Тисячовесни» та синхронізації з чинним законодавством: «Вона повинна бути синхронізована з іншими законами. Наприклад, закон про кінематографію був підписаний, коли “Тисячовесна” була в розробці, але там багато ініціатив, які могли бути імплементовані для її учасників. Програма має існувати як Шевченківська премія, якій уже 65 років». За її словами, це спільна робота парламенту, міністерства та Офісу президента, щоб не втратити сенси, закладені президентом.

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарних питань, міністерка культури України Тетяна Бережна зауважила, що «Тисячовесна» — це швидка відповідь на потребу в українському контенті для протидії Росії в інформаційній війні. Вона наголосила на важливості збільшення бюджетів культурних інституцій: «У нинішньому бюджеті Держкіно має 128 мільйонів гривень, а Український культурний фонд — близько 300 мільйонів гривень. І, звісно, у пропозиціях на наступний рік всі бюджети збільшені. Ми готові до діалогу з народними депутатами». Вона порівняла бюджет свого міністерства (14 мільярдів) з бюджетом Міносвіти (300 мільярдів) і зазначила, що запит на «Тисячовесну» сягає майже 16 мільярдів гривень, тож на нього має знайтися пропозиція у розподілі бюджету.

Серед ключових викликів Бережна назвала видимість української культури у світі, тож створений контент має бути експортно орієнтованим. Також вона наголосила на важливості людського капіталу: «Для креативної сфери ідеї мають значення. Хто продукує ідеї? Люди». Тому потрібно підвищувати зарплати та створювати робочі місця. Згадавши атаки Росії на книжкові склади в Харкові, вона підкреслила, чому культуру потрібно захищати.

Олена Ковальська серед пріоритетів назвала культурну дипломатію, осучаснення менеджменту культурних організацій та орієнтацію на молодь і дітей. Микита Потураєв сформулював завдання комітету лаконічно: «У нас усе просто — ми маємо відстояти гроші. Це пріоритет номер один».