Молодий Довженко проти системи: новий фільм про мрію і цензуру

Одеса 1926 року, молодий Олександр Довженко та його мрія про «Голлівуд на Чорному морі» — стрічка «Довженко. Перший погляд» показує, як режисер-початківець намагався лишитися живим в обіймах радянської машини пропаганди.
В історії українського кіно є постаті, які здаються викарбуваними у бронзі, — і тим цінніші спроби побачити їх живими. Новий фільм «Довженко. Перший погляд» береться саме за це: показує Олександра Довженка не класиком із підручника, а молодим чоловіком, який у 1926 році приїздить до Одеси, аби зняти свою першу стрічку. Його амбіція — створити «Голлівуд на Чорному морі», але на шляху стає НКВС, що вимагає пропаганди. Режисер же вперто шукає щось живе, справжнє — і цей конфлікт, на жаль, не втратив актуальності й через століття.
Головну роль виконав одеський актор Григорій Бакланов. Йому випало непросте завдання — показати Довженка не як портрет із застиглим виразом обличчя, а як людину з мрією, характером і сумнівами. Продюсерка Ганна Дочева зазначає: команда свідомо прагнула, аби після перегляду глядачі не просто впізнали культову постать, а по-новому відчули, що українське кіно завжди трималося на сміливих мрійниках. Поряд із Баклановим у кадрі — народний артист України Богдан Бенюк, а також Максим Самчик, Поліна Василина та Роман Ясіновський. Склад, що не потребує зайвих представлень.
Знімальний процес теж вартий уваги. До роботи залучили 43 акторів, а фінальна сцена в Одесі стала наймасовішою — у ній взяли участь 56 акторів масовки. Основні зйомки проходили в Одесі: на Приморському бульварі, біля Оперного театру, в готелі «Лондонський» та на Одеській кіностудії. Окремі сцени доробляли в Києві, зокрема на кіностудії імені Довженка — здається, символічніше місце годі було знайти.
Підготовка до проєкту стартувала ще 2022 року, а сам фільм переміг у 19-му конкурсному відборі Держкіно. Бюджет стрічки — 46 мільйонів гривень, понад половину з яких склало державне фінансування, решту забезпечили міжнародні партнери. «Довженко. Перший погляд» — це не просто біографічна драма, а спроба переосмислити, як народжувалося українське кіно: через опір, мрію та неймовірну впертість тих, хто відмовлявся знімати мертві схеми.
Читайте також
Ще в розділі «Театр і кіно»
- Київський тиждень: від Рєпіна до японської краси
- «Тисячовесна»: в Івано-Франківську стартували фінальні пітчинги
- Джон Гальяно: від театральних показів до ретроспективи в Метрополітен-музеї
- «Тисячовесна»: скільки переможців буде, вирішать експерти
- «Коло незламних»: у Києві показали інклюзивний мистецький проєкт







