30 років «На голці»: як фільм зробив Бойла культовим режисером

Усе почалося з книги. Продюсер Ендрю Макдональд натрапив на роман Ірвіна Велша у літаку, а згодом побачив виставу за ним у крихітному театрі над пабом в Единбурзі — зал вміщував лише 50 осіб, але черги бажаючих завжди стояли на вулиці. Разом із приятелем, режисером Денні Бойлом, який щойно випустив успішний дебют «Неглибока могила», Макдональд вирішив перенести цю історію на екран.

Денні Бойл, всупереч поширеній думці, народився не в Шотландії, а в англійському містечку Редкліфф біля Манчестера. У дитинстві він допомагав священнику під час меси, і батьки бачили в ньому майбутнього пастиря, але сам Бойл обрав інший шлях. Його справжнє захоплення — кінематограф — прокинулося після перегляду «Апокаліпсису сьогодні» Френсіса Форда Копполи. Вивчаючи театральне мистецтво в Уельсі, він згодом працював арт-директором Королівського придворного театру й на телебаченні. Аж у 38 років, 1994-го, Бойл зняв свій перший повний метр — «Неглибоку могилу», яка стала найкасовішим британським фільмом 1995 року.

«Неглибока могила» була трилером із хічкоківською зав'язкою, чорним гумором і зухвалою операторською роботою Браяна Тьюфано. У центрі сюжету — троє друзів, що живуть у розкішній квартирі в Единбурзі й здають кімнату. Новий мешканець, загадковий Х'юго, помирає від передозування першої ж ночі, залишаючи по собі валізу грошей. Найяскравішим персонажем виявився Алекс у виконанні Юена Макгрегора — саме йому Бойл запропонував головну роль у майбутній екранізації «Trainspotting».

Бойл хотів, аби герой Макгрегора Марк Рентон поєднував харизму Майкла Кейна з «Елфі» та нігілізм персонажа Малькольма Макдауелла з «Механічного апельсина». Для цього Макгрегор поголився майже наголо, схуд на 12 кілограмів і через постійне недосипання набув мішків під очима — гримери лише додавали хворобливої блідості. Його герой, Марк Рентон, вживає важкі наркотики з принципу, уникаючи нудного життя пересічного споживача. У компанії таких самих друзів, як-от фарбований блондин Саймон, що годинами міркує про Шона Коннері та фільми про Джеймса Бонда, він намагається кинути, але безуспішно.

Культова сцена — спроба Рентона позбутися залежності. Він запасається консервованим супом, заспокійливими, ванільним морозивом, порножурналами, посудом для блювоти — і опіумними свічками, які ховає в собі. Коли йому несподівано хочеться в туалет у центрі Единбурга, він опиняється у «найгіршому туалеті Шотландії». Бойл не знає меж — глядач бачить, як Рентон пірнає в унітаз у пошуках свічок у смердючих каналізаційних глибинах. Це водночас сюрреалізм і безжальний реалізм, який став фірмовим стилем режисера.

«На голці» не перший фільм про наркотики — до нього були «Людина із золотою рукою», «Крістіна Ф.» чи «Щоденник баскетболіста». Але Бойл знайшов найпростішу й найдієвішу метафору, щоб показати найнижчу точку залежності. Згодом Рентон тимчасово кидає героїн, навіть знайомиться з дівчиною, яка виявляється школяркою, і погрожує поліцією. Разом із ним кидає й Саймон — вони проводять час, обговорюючи Лу Ріда, Девіда Боуї та Іггі Попа. Але повернення неминуче — остаточно Марк позбувається звички лише вдома в батьків, під їхнім наглядом.

Через рік після тріумфу «На голці» Макгрегор знову знявся у Бойла — у фантастичній історії кохання «Життя гірше, ніж зазвичай». Його персонаж, прибиральник Роберт, не мав нігілізму Рентона, але фільм залишився непоміченим, незважаючи на партнерку Кемерон Діаз. Однак уже за два роки Макгрегор зіграв молодого Обі-Вана Кенобі у «Зоряних війнах: Прихована загроза» Джорджа Лукаса. Для покоління нульових він насамперед джедай, а для тих, хто pic.twitter.com/1jFhGXzH9R — його Рентон залишився далеко позаду. Згодом були «Мулен Руж!», «Велика риба», «Мрія Кассандри» та «Привид».

У 2017 році Бойл зняв сиквел «T2: Трейнспоттинг» — і Марк Рентон постав уже зовсім іншою людиною, в якій неможливо впізнати колишнього наркомана. 30 років потому фільм залишається не просто історією про залежність, а маніфестом покоління, що відмовилося обирати «нормальне» життя.