Кассандра знову пророкує: театри Франка та Лесі Українки показали спільну виставу

Жінка отямлюється й не знає, ким була. Поруч — партнер Аґам, впливовий політик, який прагне повернути їй минуле. Разом із психотерапевтом доктором Аполоном він вибудовує для неї біографію, але що далі, то більше Касс сумнівається в запропонованій версії подій. У її снах проростає інша історія: Кассандра, дочка троянського царя Пріама й жриця Аполлона, яка віщує загибель Трої, та її слова ніхто не бере до уваги.

Так починається ΚΑΣΣ_ΑΝΔΡΑ «КАСС_АНДРА» — спільна постановка Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки та Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. Дві сюжетні лінії — сучасна й міфологічна — існують у виставі поряд. Після падіння Трої Кассандра стає полонянкою Аґамемнона, вирушає з ним до Мікен і там стає свідком його загибелі. Тим часом Касс крок за кроком повертає собі спогади й дедалі виразніше відчуває, що розповіді про її минуле не збігаються з тим, що вона пам'ятає сама. Коли правда відкривається, героїня опиняється перед вибором, від якого залежить її подальша доля.

Режисер Ґжеґож Яжина пов'язує цю лінію з пам'яттю про жертв війни. Постановка спирається на мотиви кількох творів античної та європейської драматургії: «Іліади» Гомера, «Аґамемнона» Есхіла, «Троянок» Жана-Поля Сартра за Евріпідом і драматичної поеми Лесі Українки. У цих текстах Кассандра постає як віщунка катастрофи, яку ніхто не чує. Автори переносять цей мотив у сучасні обставини: ідеться вже не лише про пророцтво, а й про спробу відновити витіснений досвід і з'ясувати, що сталося насправді.

Окрема лінія вистави — жіночий досвід війни. Через історію Касс ідеться про людей, які опинилися під владою завойовників, втратили дім або зазнали насильства. «Жінки рідко починають війни, але саме вони переживають їхні найважчі наслідки, залишаючись при цьому непочутими — про них не зводять пам'ятників, не складають пісень і поем, як про чоловіків-героїв. ΚΑΣΣ_ΑΝΔΡΑ «КАСС_АНДРА» дає їм голос», — зазначають у театрі Франка.

Пам'ять тут — не просто властивість героїні, а рушій сюжету. Що більше минулого повертається до Касс, то сильніше змінюється її уявлення про власне життя і про тих, хто намагається пояснити їй, ким вона була. Назва відсилає до античного імені, проте сучасна Касс не є буквальним повторенням міфологічного персонажа: її історія розгортається в іншому часі й за інших обставин. Зв'язок між обома жінками тримається на війні, втраті, пам'яті та на потребі бути почутою — тій, яку не завжди хочуть або можуть задовольнити.