«Тисячовесна»: у Києві підбивають підсумки мистецьких конкурсів

Київська вулиця Богдана Хмельницького, 8/16, 17 вересня, полудень. Саме тут, у приміщенні «Укрінформу», за круглим столом зустрінуться ті, хто задумував, утілював і критикував одну з найпомітніших культурних ініціатив останніх років — «Тисячовесну». Зустріч триватиме з 12:00 до 14:00.

Захід організовує ГО «Детектор медіа» разом із Міністерством культури України та Українським національним інформаційним агентством «Укрінформ». Мова йтиме про результати мистецьких конкурсів, проведених у межах ініціативи, про її вплив на культурне середовище, а також про досягнення, проблемні питання та фахові дискусії, що виникли під час реалізації програми.

До розмови запрошені Ілона Шнейдер, операційна директорка ініціативи «Тисячовесна»; Ганна Красноступ, директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури України; Андрій Осіпов, голова Державного агентства України з питань кіно; Ольга Россошанська, голова Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти; Анастасія Образцова, виконавча директорка Українського культурного фонду; Сергій Череватий, генеральний директор «Укрінформу».

Своїм поглядом поділяться також культурна критикиня й аналітикиня культури Анастасія Платонова, голова правління Коаліції дієвців культури Ольга Сагайдак, арт-оглядачка й телеведуча, головна редакторка сайту «Антоніна» Лєна Чиченіна та представниця Національної спілки театрів України, експертка секції «перформативне мистецтво» Ольга Байбак. До участі та виступів запрошені й представники державних інституцій, народні депутати України, експерти програми, кіновиробники та аналітики культури.

Модеруватиме дискусію Наталія Лигачова, шеф-редакторка ГО «Детектор медіа».

Представники медіа можуть акредитуватися, надіславши ім’я, прізвище та назву видання на адресу [email protected]. Захід відбувається за підтримки Норвезького Гельсінського комітету та Норвезького агентства з розвитку співробітництва (NORAD).

Круглий стіл — це нагода побачити культуру не як набір окремих подій, а як поле, де державні інституції, митці й аналітики мають говорити однією мовою. І від того, наскільки чесно звучатиме ця розмова, залежить не лише оцінка минулого, а й те, які проєкти з’являться наступного разу.