Уляна ЛИБА
У Шенгенському просторі розпочався серйозний діалог про відновлення прикордонного контролю між країнами. Прецедент уже створено: у квітні Франція заблокувала рух потягів із африканськими мігрантами з території Італії. Реформа Шенгенської угоди, підписаної ще у 1985 році, стала головною темою європейської політики. Перед страхом напливу мігрантів більшість європейських держав висловлюються за відновлення прикордонного контролю. На цьому фоні шанси України отримати безвізовий режим з Євросоюзом можуть видаватися примарними. Втім, як розповів у коментарі «Українському Слову» директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко, скасування віз для українців залежатиме передусім від влади у нашій державі.
Перший пішов…
17 квітня 2011 року увійде в історію Європи як початок серйозних проблем у багатолітній історії Шенгенського простору. В цей день у непримітному італійському містечку Вентімілья були порушені принципи Шенгенської угоди – Франція скасувала залізничне сполучення між цим містом та французьким кордоном. Кращих методів для боротьби з нелегальними мігрантами, які «атакували» Європу після масових народних заворушень у Північній Африці, французька влада не придумала. Шенгенська угода виявилася заслабкою, відтак французька влада вдалася до найбанальнішого способу – блокувати потяги з мігрантами і перевіряти документи пасажирів.
Італія, яка першою зіткнулася з масовим напливом мігрантів, теж не придумала нічого кращого, ніж видати тимчасові дозволи на проживання 24 тисячам африканських нелегалів. Щоб вони могли рухатися далі по Європі. Що було робити цій країні, якщо, наприклад, на кінець березня кількість мігрантів на італійському курортному острові Лампедуза зрівнялася з кількістю місцевого населення?
Ланцюгова реакція не забарилася – і вже 11 травня Шенгенську угоду «похитнула» Данія. Під впливом правої Народної партії уряд Данії прийняв рішення про відновлення контролю на кордонах з Німеччиною і Швецією, аби запобігти проникненню в Данію нелегальних біженців та злочинців. Наступного дня цю тему вже обговорювали на засіданні міністрів внутрішніх справ країн Євросоюзу.
Кордони таки можна відновлювати
Європейські міністри внутрішніх справ на своєму засіданні фактично визнали, що на даному етапі Шенгенська угода є заслабкою – і її уже не можна залишати у старому вигляді. Міністри, звичайно, висловились за збереження свободи пересувань у Шенгенській зоні. Але… з одним уточненням. Вони підтримали можливість тимчасового відновлення прикордонного контролю на внутрішніх кордонах ЄС- у разі значного припливу мігрантів. Рішення було прийнято більшістю голосів - відновлення прикордонного контролю підтримали глави МВС 15 із 22 країн ЄС, які раніше підписали Шенгенську угоду.
«Повинна бути можливість відновлення внутрішнього контролю, але це має бути тільки на чітких умовах», - сказала єврокомісар з питань внутрішніх справ Сесілія Мальмстрем.
Далі питання обговорюватиметься у червні під час зустрічі прем’єрів та президентів країн ЄС, потім – реформа має бути схвалена у Європарламенті.
Такі дії показали – Європа серйозно налякана африканськими мігрантами. Кожна нова революція в африканських країнах неодмінно відбивається на європейській політиці. Як показує практика, темношкірих мігрантів у дорозі на Європу нічого не зупиняє.
Перспективи України
А як же Україна? У цій ситуації виникає логічне запитання «Чи варто тепер нашій країні чекати на спрощення візового режиму з країнами ЄС?». І європейські, і українські експерти запевняють, що зміни у Шенгенських правилах не повинні перешкодити Україні рухатися у напрямку лібералізації візового режиму – навіть попри те, що співпраця з країнами Північної Африки та Східної Європи здійснюється у рамках однієї Європейської політики сусідства.
«Я не думаю, що буде прямий взаємозв’язок між Східною Європою і тим, що відбувається у Північній Африці. Я думаю, що зміни будуть радше в контексті співпраці у Шенгенській зоні, управління кордонами», - запевнила з цього приводу головний радник Інституту міграційної політики (Брюссель) Елізабет Коллетт.
Голова Ради міністрів Польщі Дональд Туск тим часом навіть ставить Україну як приклад. Зокрема, у своїй нещодавній заяві щодо проблем у шенгенському просторі, польський прем’єр відзначив позитивний досвід дії Угоди про місцевий прикордонний рух між Україною та Польщею. Він констатував, що з моменту введення в дію Угоди (липень 2009 року), у Польщі не зафіксовано зростання негативних суспільних явищ, таких як злочинність. "Ми не перестанемо рішуче виступати за те, щоб кордонів було менше, а не більше", - наголосив Д.Туск.
Бути спокійними щодо цього питання українцям радять і в МЗС нашої держави. Заступник міністра закордонних справ Павло Клімкін запевняє – ніхто у Європі не вважає українців «суттєвим елементом міграційного ризику» чи «елементом криміногенного ризику».
Втім, не всі так думають у Європі. Нещодавно Європол оприлюднив доповідь, присвячену питанням боротьби з організованою злочинністю. Після неї, видається, українцям варто взагалі забути про безвізовий режим з Єворосоюзом, навіть безвідносно до подій у Північній Африці.
Експерти Європолу назвали українські злочинні угруповання однією з ключових ланок контрабанди наркотиків до ЄС. Якщо раніше головний маршрут наркоторгівлі до Європи пролягав з Афганістану через Туреччину та Балкани, то нині дедалі потужнішою стає мафія у країнах Чорноморського басейну, зазначають європейські правоохоронці. Новий маршрут пролягає через Іран, Азербайджан, Грузію і Україну до Румунії та країн Балтії, а звідти – в решту країн ЄС. Важливу роль у транспортуванні героїну та кокаїну, за даними Європолу, відведено порту Одеси. Саме тут перетинаються кілька маршрутів наркотрафіку. Зокрема, сюди надходять наркотики зі Східної Африки - через Суецький канал і країни Східного Середземномор’я. «Заплановане запровадження безвізового режиму з Україною може сприяти трафіку через чорноморський маршрут», - йдеться у звіті Європолу.
За словами керівника поліційного відомства Європейського Союзу Роба Вейнрайта, скасування візового режиму для України та інших пострадянських країн криє у собі ризики, пов’язані з поширенням організованої злочинності у Європі. «Якщо скасувати контроль на кордонах, це шанс для організованої злочинності», - заявив Вейнрайт, представляючи у Брюсселі доповідь свого відомства.
Олександр СУШКО: Ніякі проблеми в Італії чи у Франції не перешкоджають Україні виконувати свою домашню роботу
Схоже, що всі зовнішні чинники діють проти України та її бажання відмінити візи з Європою. Втім, директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко радить українській владі не розслаблятися на цьому шляху. На його думку, проблеми у Шенгенському просторі через наплив біженців створюють негативний фон для України, але спрощення візового режиму Україна-ЄС передусім залежить від внутрішньої ситуації в Україні. Експерт відповів на запитання «Українського Слова»:
- На Вашу думку, як позначаться проблеми у Шенгенській зоні на процес лібералізації візового режиму України та ЄС?
- У нас надмірна концентрація на цьому аспекті. Кинули оцю ідею відновлення внутрішніх кордонів ЄС і навколо неї дуже багато галасу. Насправді Євросоюз обговорює питання, яким чином реагувати на випадки екстраординарні, тобто пов’язані з раптовим збільшенням міграційного тиску внаслідок якихось обставин, наприклад воєнних дій поблизу кордонів ЄС. Рішення шукається у площині формування спеціального механізму на випадок таких дій. Зараз шенгенське законодавство не в повній мірі передбачає можливість такого кризового реагування.
За жодних обставин не йдеться про скасування шенгенського права і його фундаментальних положень про свободу пересування всередині шенгенського простору. Йдеться про пошук механізмів – як діяти у випадку, якщо щось раптово трапляється. Засідання міністрів 12 травня, на мою думку, засвідчило, що є єдина позиція країн ЄС – про скасування шенгенських правил не йдеться абсолютно. Це одна сторона ситуації.
Інша сторона ситуації полягає в тому, що дійсно зараз саме наступив отой кризовий момент, коли збільшився тиск нелегальної міграції на південні кордони Європейського Союзу. Цей факт створює негативне інформаційне та емоційне тло, на фоні якого не дуже зручно говорити про подальшу лібералізацію міграційних правил. На сьогодні склалася така ситуація, коли дійсно важко говорити і важко вести діалог по подальшій лібералізації, про скасування віз, коли основною темою в Європі є наплив нелегальної міграції. Тому зараз кон’юнктурна ситуація дійсно не дуже сприятлива (для України – УС). Це треба враховувати. Дійсно, кризові моменти, не пов’язані з Україною, можуть опосередковано ускладнювати досягнення Україною її задекларованих цілей, в даному випадку безвізового режиму.
Але давайте пригадаємо, де на сьогоднішній день ми перебуваємо з Євросоюзом, в якій точці? Ми перебуваємо на стадії виконання Україною Плану дій з візової лібералізації - Україні надано той величезний перелік критеріїв, які вона має досягти. Ці критерії сформульовані у Плані дій, отриманому в листопаді минулого року, і сьогодні в цьому сенсі м’яч на полі України. Ми можемо зважати на ситуацію в Євросоюзі і аналізувати її, але в той же час ми розуміємо, що основні завдання – це внутрішні завдання українські. На жаль, на сьогодні ми не так-то і багато зробили для виконання цього Плану дій, щоб говорити, що є якісь внутрішні єесівські проблеми, які створюють для нас нездоланні перешкоди. От якби ми, наприклад, на сьогодні виконали всю програму, прописану в Плані дій, і незважаючи на це виконання, нам би не давали безвізовий режим, отоді можна було б дійти висновків, що там є якісь подвійні стандарти чи є загрози.
Але на сьогодні я думаю, навіть недоречно говорити про це, коли Україна перебуває лише на початковій стадії виконання свого Плану дій. Ніякі проблеми в Італії чи у Франції не перешкоджають Україні виконувати свою домашню роботу. Краще було б зосередитися саме на цих завданнях, враховувати ситуацію в Європейському Союзі, але розуміти, що це тимчасова ситуація, викликана екстраординарними обставинами і вона не буде тривати вічно. Україні треба більше зосереджуватися на тому, щоб виконувати ті реформи, які, власне, належить виконати будь-якій країні, яка претендує на безвізовий режим. Тим більше, що до України не висувається ніяких екстраординарних чи дискримінаційних вимог. Ті вимоги є стандартними, вони висуваються до кожної країни, яка претендує на безвізовий режим.
- Чи може мати вплив на візовий діалог доповідь Європолу? Україна там згадувалася не з найкращого боку.
- Щорічний звіт Європолу про організовану злочинність у Європейському Союзі і навколо нього – це стандартний документ, який Європол публікує щороку, в тому числі аналізуючи ситуацію на кордонах ЄС. У цій доповіді було зазначено, що певні виклики організованої злочинності надходять в тому числі і з України. Причому Україна там далеко не перша в списку. Якщо ми подивимося на ті дані, які наводить Європол у своїй доповіді (я прочитав цей документ), то наша країна там згадується, здається, лише двічі – значно рідше, ніж, наприклад, Туреччина, значно рідше, ніж Греція, ніж Балканський регіон. Тобто Україна, хоча і згадується в числі тих країн, з якими є проблеми і з наркотрафіком, і з торгівлею людьми, нелегальною міграцією, але згідно з цією доповіддю Україна не належить до найбільш небезпечних сусідів ЄС у цьому питанні. Там, наприклад, констатується, що найбільший тиск нелегальної міграції, контрабанди, торгівлі людьми йде через турецько-грецький кордон, взагалі Греція є великою проблемою. У цій доповіді немає ніякого особливого антиукраїнського ухилу.
Єдина теза, яка дійсно викликає у мене сумніви (а там дійсно аналізуються перспективи запровадження безвізового режиму для країн Східної Європи) – це те, внаслідок запровадження безвізового режиму зростуть ті фактори нелегальної міграції і організованої злочинності, які сьогодні проявляються. В той же час не наводиться жодного аргументу, який би показував конкретно причинно-наслідковий зв’язок між запровадженням безвізового режиму і зростанням організованої злочинності. Тут, на мою думку, є слабке місце у доповіді Європолу. Тому що вони констатують певну гіпотезу, висувають її, але не аргументують. Тут якраз є над чи м подискутувати.
В той же час ми повинні розуміти, що доповідь Європолу – це відомчий документ. А відомство має свою проекцію зору. Це поліцейське відомство, яке не переймається тим, як би дати Україні безвізовий режим, а переймається боротьбою зі злочинністю. Їхня позиція є звичайна поліцейська позиція. Вони просто вказують на певні загрози. Зрозуміло, що позиція Європейського Союзу формується далеко не тільки із поглядів поліцейського відомства.
- Таким чином, на Вашу думку, Україні для досягнення безвізового режиму із Євросоюзом слід зосередитися передусім на внутрішніх питаннях?
- Не потрібно шукати джерело проблем десь за кордоном. Абсолютна більшість проблем, пов’язаних з перспективою запровадження безвізового режиму, зосереджені саме в Україні.
