Тбілісі. 23 листопада 2003 року. Едуард Шеварнадзе, який був президентом Грузії з листопада 1995 року, оголосив про свою відставку. На вулицях тисячі людей, музика, прапори та феєрверки. Грузія святкувала перемогу революції троянд.
У 2003 році Грузія стала символом та початком кольорових революцій на пострадянському просторі. Практично рівно через рік, 22 листопада 2004 року, в Україні стартувала Помаранчева революція.
Нині, через 8 років після подій у Грузії та 7 років після Майдану у Києві, оцінки того, якими є наслідки обидвох революцій, є доволі суперечливими.
ВЛАДА
Україна
Після п’яти років перебування при владі підтримка Віктора Ющенка впала із понад 50-ти відсотків у 2005 році до п’яти з половиною, які він одержав на президентських виборах на початку 2010-го. Він посів п’яте місце у перегонах.
Влада перейшла до його запеклого суперника часів Помаранчевої революції Віктора Януковича.
Протягом семи років після революції двічі проходили парламентські вибори, одні із яких – дострокові. Це сталося у 2007 році внаслідок указу президента про розпуск Верховної Ради, який і досі багато хто називає суперечливим.
Вибори виграла Партія регіонів Віктора Януковича, після чого Віктор Ющенко запропонував йому посаду голови уряду.
Найдовше прем’єр-міністром пропрацювала Юлія Тимошенко – у 2005 році і у 2007-2010 роках. Від Помаранчевої революції до президентських виборів 2010 року урядом керували лише дві особи – Юлія Тимошенко і Віктор Янукович. Останній після приходу до влади прем’єра-міністра не змінював: на цій посаді понад півтора роки працює Микола Азаров.
Віктор Янукович зробив те, чого не вдавалося жодному із президентів за 20 років незалежності: він створив вертикаль влади, яка представлена тільки представниками його політичної сили чи сателітів.
Натомість, команда Віктора Ющенка, починаючи із 2005 року, погрузла у конфліктах і розколах. Це називають однією із причин, через яку Ющенко не зміг втілити обіцяні реформи.
Вершиною зміцнення влади Віктора Януковича було відновлення дії Конституції 1996 року, яка повернула Україну до президентсько-парламентської форми правління, надавши більше повноважень президенту. Це сталося у жовтні 2010 року.
Партія регіонів і Віктор Янукович, згідно із соціологічними дослідженнями, і далі утримують перші місця у рейтингу. Проте підтримка їх принаймні удвічі менша, ніж на початку 2010 року, коли Янукович прийшов до влади.
Грузія
Після революції троянд Михайло Саакашвілі отримав 96% голосів виборців і став наймолодшим президентом Європи. Однак через чотири роки після революції троянд, в листопаді 2007 року, на площі перед парламентом знову зібралися тисячі людей, незадоволених владою. Через кілька днів мітинг опозиції був жорстоко розігнаний. У країні був запроваджений надзвичайний стан, а грузинський президент призначив дострокові президентські вибори.
5 січня 2008 Михайло Саакашвілі отримав 53,4% голосів і був переобраний президентом Грузії. У тому ж році правляча партія Єдиний національний рух на парламентських виборів отримала абсолютну більшість місць у законодавчому органі країни, що стає підставою для звинувачень в "однопартійності" політичної системи Грузії. Нині парламентські вибори 2012 року і президентські вибори 2013-го називають іспитом для країни. Після виборів набере чинності і нова конституція Грузії, у якій частину повноважень президента передадуть прем'єр-міністру країни.
У той час, як багато хто прогнозує перемогу на виборах Єдиного національного руху, зростають побоювання опозиції щодо намірів нинішнього президента країни, який не має права балотуватися в президенти втретє, залишитися при владі тепер уже в ролі прем'єр-міністра країни.
ІНТЕГРАЦІЯ
Україна
Перспектива членства у НАТО була реальною за часів президентства Віктора Ющенка.
Однак у 2006 році Віктор Янукович, очолюючи Кабінет Міністрів, зробив заяву, якою перекреслив ці перспективи. Він сказав у Брюсселі, що Україна не має наміру вступати у НАТО. Така його стратегія лишається чинною і на посаді президента.
За Віктора Ющенка Україна вступила до Світової організації торгівлі.
Натомість, команда Януковича вже практично завершила переговори про асоціацію України із Євросоюзом та створення зони вільної торгівлі. Однак ЄС не погодився зафіксувати в тексті угоди перспективу членства України у Євросоюзі, на чому наполягала українська влада.
Зараз Київ очікує підписання угоди про асоціацію, однак більшість експертів роблять похмурі прогнози стосовно перспектив. ЄС ставить у пряму залежність підписання угоди із долею екс-прем’єра Юлії Тимошенко, яку засуджено до семи років позбавлення волі зі звинуваченнями "у перевищенні влади і службових повноважень".
Грузія
Інтеграція Грузії в Євроатлантичні структури є найважливішим пріоритет нинішнього керівництва країни, наочним символом якого став Європейський прапор, що майорить поряд з грузинським практично біля всіх адміністративних будівель Грузії.
Відкриваючи засідання північноатлантичної ради в Батумі, президент Грузії заявив, що кілька років тому "важко було б говорити та мріяти про такий рівень співпраці, і такої близькості між Грузією і НАТО", яку Грузія має сьогодні.
За словами президента: "Це найдавніший інстинкт нашого багатонаціонального народу Грузії - бути близькими з великим, цивілізованим європейським об'єднанням.
З країн, що не є членами Альянсу, Грузія сьогодні має другий найбільший контингент в операціях НАТО в Афганістані. У 2008 році на саміті в Бухаресті Грузії пообіцяли членство в НАТО, однак відмовили в наданні плану дій щодо членства на тлі протистояння Росії розширенню Альянсу.
Після серпневої війни 2008 року, співпраця Грузії з Альянсом стала ще більш тісною - була створена комісія НАТО-Грузія з метою підтримання Грузії у її прагненнях стати членом Альянсу та провести демократичні реформи.
Однак, на думку деяких аналітиків, наслідки серпневої війни, в тому числі і присутність російських військ на території регіонів, що відкололися від Грузії, віддалили перспективу вступу Грузії до Альянсу.
Між тим, Грузія дедалі більшу роль надає Євросоюзу, за посередництва якого в серпні 2008 року була підписана угода про припинення вогню.
Сьогодні Грузія входить до країн Східного партнерства і з 2010 року веде переговори з ЄС щодо угоди про асоціацію. Грузія сподівається на початок переговорів про створення всеосяжної та глибокої зони вільної торгівлі з ЄС вже до кінця року.
ВІДНОСИНИ З РОСІЄЮ
Україна
Протягом президентства Віктора Ющенка й особливо в останні роки перебування при владі відносини України і Росії були практично заморожені. Російська влада називала державну політику Ющенка хибною і заявляла про те, що сподівається на розвиток взаємин із новою владою, тобто із Віктором Януковичем.
Найкрасномовнішим проявом україно-російської дружби вважають харківські угоди, внаслідок яких Чорноморський флот Росії подовжив договір оренди своєї бази у Севастополі до 2047 року.
Термін перебування флоту збільшено в обмін на здешевлення для України російського газу шляхом застосування знижки у вигляді анулювання митних зборів.
В Україні домовленності викликали різку критику опозиції. Більшість аналітиків розцінили харківські угоди як такі, що суперечать Конституції.
Як за часів Ющенка-Тимошенко, так і Януковича не припиняються "газові війни" між Києвом і Москвою. Україна домагається зниження цін на газ, твердячи, що вони є значно вищими за європейські.
Угоди, підписані у 2009 році за часів прем’єрства Юлії Тимошенко, чинна влада намагається переглянути. Саме ці угоди стали підставою для переслідувань екс-прем’єра.
Росія намагається залучити Україну до Митного союзу, однак Київ заявляє, що це не в інтересах України.
Грузія:
Надії на те, що постреволюційний уряд Грузії зуміє почати якісно нові відносини з Росією зазнали невдачі незабаром після президентських виборів 2004 року.
Складні відносини між Росією і Грузією неухильно погіршувалися. Вже навесні 2006 року Росія запровадила заборону на імпорт вина, а незабаром і легендарної мінеральної води Боржомі з Грузії, а після затриманням російських офіцерів, звинувачених у шпигунстві Грузією, відбулась депортація сотень етнічних грузин з Росії.
Напруженість між Росією і Грузією досягла найвищої точки в серпні 2008 року - військового конфлікту, після якого відбулось визнання Росією незалежності самопроголошених Абхазії та Південної Осетії, які відкололись від Грузії.
Три повоєнні роки мало змінили - російсько-грузинські відносини так і не зрушили з мертвої точки.
Російське керівництво досі відмовляється від діалогу з грузинським президентом, звинувачуючи його у військовій агресії проти мешканців Південної Осетії і зберігаючи свою військову присутність в обидвох республіках, незалежність яких вона визнала.
Незважаючи на обіцянки частини опозиції врегулювати відносини з Росією і звинувачування у бік влади в агресивній і провокаційній риториці по відношенню до Росії, більшість політологів вважають, що на тлі устремлінь Грузії до НАТО і територіальних проблем в країні перспектива поліпшення відносин з Росією виглядає досить далекою.
ЕКОНОМІКА
Україна
Впливовий журнал Forbes у рейтингу 10-ти найгірших економік світу з поміж 177 країн ставить Україну на четверте місце, пропустивши вперед Мадагаскар, Вірменію та Гвінею.
Щоби скласти рейтинг, його автори аналізували статистичні дані за 3 роки зі 177 країн. Зокрема, враховували зростання валового внутрішнього продукту, рівень інфляції (беручи до уваги прогнози Міжнародного валютного фонду на 2012 рік), ВВП на душу населення, а також співвідношення експорту та імпорту.
Голова представництва Міжнародного валютного фонду в Україні Макс Альєр прогнозує зростання ВВП України у 2011 році на рівні 5% та інфляцію в менш як 10%.
Національний банк твердить, що інфляція не перевищить 7,5%.
До приходу до влади Віктора Януковича інфляція становила 12,3% у 2009 році і 22,3% - у 2008-му.
Офіційний рівень безробіття в Україні становить 1,5 відсотка, однак експерти кажуть про значно вищі показники за рахунок прихованого безробіття.
І за часів Ющенка, і за Януковича - за різними оцінками - від трьох до шести мільйонів українців перебувають на заробітках за кордоном, переважно у Росії, Португалії, Італії, Іспанії, Польщі та Чехії.
Мінімальна зарплата в Україні - 985 гривень (123 долари США), із 1 грудня – 1004 гривні, мінімальна пенсія – 784 гривні (98 доларів США), з 1 грудня – 800 грн.
Середня зарплата у Києві становить близько чотирьох тисяч гривень, але у регіонах вона є значно нижчою – близько 2700 гривень.
Грузія
Скорочення державного апарату та кількості податків, рішуча боротьба з корупцією та агресивна приватизація привели до зростання економіки Грузії та притоку іноземних інвестицій в країну. Реальне збільшення ВВП сягнуло максимальної позначки - 12,3% у 2007 році, а ВВП на душу населення збільшився з 1763,5 доларів в 2006 році до 2314,6 доларів США. Проте, економічні успіхи постреволюційної Грузії відчули на собі далеко не всі. У той час, як країна відчувала інвестиційний бум, кількість безробітних в Грузії продовжувала зростати.
За офіційною статистикою, у 2004 році рівень безробіття склав 12,6%, а через рік -13,8%. З 2008 року рівень безробіття в Грузії становить більше 16%. Грузія залишається однією з найбідніших країн у регіоні.
Згідно з дослідженням, проведеним Кавказьким ресурсним дослідницьким центром у 2009 році, 33% населення заявили, що їм не вистачає грошей на їжу. Після серпневої війни, а також на тлі світової фінансової кризи, інвестиційні потоки в Грузію різко скоротилися. Проте, у 2010 році обсяг іноземних інвестицій склав 814,5 мільйонів доларів, що, незважаючи на зниження у порівнянні з довоєнним періодом, на 24% вище показників 2009 року.
ПРАВА ЛЮДИНИ
Україна
Часи правління Віктора Ющенка називають чи не найсприятливішими для діяльності журналістів, опозиції і громадянського сектора. Прикладом цьому є призначення опозиційного лідера Віктора Януковича прем’єр-міністром України у 2006 році.
Після приходу до влади Віктора Януковича правозахисні організації заявляють про згортання демократії і свобод.
За висновком неурядової організації Freedom House, оприлюдненим улітку 2011 року, в Україні знизився рівень демократії, посилилася роль Служби безпеки та інших правоохоронних органів.
У рейтингу демократії країн світу за 2010 рік Democracy Index 2010 Україна посіла 67 місце, опустившись на 14 пунктів вниз, у порівнянні з 2008 роком (53 місце).
Автори дослідження вважають, що "демократичні досягнення, які відбулися в результаті Помаранчевої революції, зараз перебувають під загрозою".
Вони також відзначають найбільший регрес в демократії серед країн Європи. Також за підсумками 2010 року Україна втратила неформальний статус "кращого серед гірших" на пострадянському просторі, пропустивши вперед Молдову.
Найбільше погіршились показники України в категоріях "функціонування уряду", "виборчий процес і плюралізм", "політична культура" і "участь в політичному процесі".
У жовтні 2011 року правозахисна журналістська організація "Репортери без кордонів" у своєму щорічному звіті повідомила, що Україна посідає 89 місце за рівнем свободи слова у світі.
Грузія
Найбільш суперечливими є оцінки наслідків післяреволюційних реформ у сфері прав людини. Реформа поліції та боротьба з криміналом дозволили знизити рівень злочинності, а поліція стала основою для гордості та одним з основних символів успіху постреволюційної Грузії. Проте сьогодні правозахисники говорять про те, що грузинські в'язниці переповнені, а у судовій системі Грузії існує багато недоліків. Згідно з доповіддю народного захисника (омбудсмена), на початок цього року кількість ув'язнених в Грузії перевищила 23 тисячі. Країна посідає друге місце в Європейському регіоні і шосте місце серед 216 країн світу за кількістю ув'язнених на 100 тисяч населення. Між тим, правозахисники також вказують на проблеми у сфері свободи слова та внутрішньополітичної боротьби.
Після 7 листопада 2007 року, жорстокий розгін мітингу в ніч з 25 на 26 травня цього року, став ще однією темною плямою для уряду Саакашвілі. Попередження про намір розчистити територію, на якій планувався парад з нагоди Дня незалежності, за словами правозахисників, не виправдовує дії поліцейського спецназу, який застосував надмірну силу під час розгону демонстрантів. Незважаючи на розмаїття друкованих ЗМІ, основними гравцями медійного простору залишаються три загальнонаціональні канали: перший канал громадського мовника Грузії, а також лояльні до нинішньої влади телеканали "Імеді" та "Руставі-2".
БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ
Україна
Україна посіла 134 місце за рівнем корупції серед 178-ми країн світу за рейтингом 2010 року. Про це свідчить дослідження Глобальний барометр корупції (Global Corruption Barometer) Центру антикорупційних досліджень Transparency International.
У рейтингу, де рівень корупції оцінюється за шкалою від 0 до 10 балів, у якій 0 означає тотальну корумпованість держави, а 10 – фактичну відсутність корупції, Україна у 2011 році одержала 2,4 бали (у 2010 році – 2,2). Будь-який результат, нижчий трьох балів, вважається ганьбою для нації, яка живе у тотально корумпованій країні.
Згідно із дослідженнями Transparency International, за останні 12 місяців хоча б один раз хабар давали 34% мешканців України.
Значне поширення корупції та хабарництва в Україні визнають 91% підприємців, опитаних аудиторською компанією Ernst & Young. За цим показником країна посіла 24-те, передостаннє місце в Європі.
Грузія:
Дослідження переконливо свідчать про те, що Грузія досягла вражаючих результатів у боротьбі з корупцією. Вона посіла 68 місце серед 178 країн у рейтингу сприйняття індексу корупції Transparency International і показала найкращий результат серед сусідніх країн, а також країн СНД.
За результатами опитування Глобального барометру корупції, лише три відсотки населення заявили, що платили хабарі, а 78% опитаних заявили, що загальний рівень корупції в країні знизився.
Проте, критики нинішнього керівництва Грузії вважають, що корупційні угоди лише змінили форму, поширившись у вищих ешелонах влади.
Аналіз національної антикорупційної системи, проведений Transparency International, доводить, що звинувачення, пов'язані з так званою "елітарною" і "високого рівня" корупцією, часто є спекулятивними, проте деякі випадки свідчать і про те, що проблема корупції у високих ешелонах виконавчої влади Грузії і донині лишається гострою.
Джерело: Бі-бі-сі
|