Ющенко очолив наглядову раду Музею Голодомору

Національний музей Голодомору-геноциду розпочинає новий етап своєї роботи: наглядова рада, створена при інституції, обрала керівний склад. Очолив раду Віктор Ющенко, який обіймав посаду президента України у 2005–2010 роках. Його заступником став Роман Ващук, колишній посол Канади в Україні (2014–2019), а секретарем — Ольга Сорока, засновниця та голова Мережі нащадків Голодомору.

До складу наглядової ради також увійшли Мирон Василик, Антон Дробович, Ганна Капустян, Тарас Кицмей, Олена Ковальська, Андрій Когут, Богдан Логвиненко та Віктор Рудь. Як зазначила віцепрем'єр-міністерка з гуманітарної політики та міністерка культури Тетяна Бережна, ці люди своїм досвідом і знаннями мають посилити інституційну спроможність музею, забезпечити прозорість його діяльності та згуртувати партнерів навколо подальшого розвитку.

Серед першочергових завдань ради — завершення другої черги музейного комплексу, створення постійної експозиції, системне залучення українського та міжнародного фінансування, збереження й цифровізація колекції, а також розвиток наукових, освітніх і міжнародних програм. Це амбітний порядок денний, що вимагає координації зусиль на різних рівнях — від державних інституцій до міжнародних партнерів.

Нагадаємо, що склад наглядової ради було затверджено в середині липня. До неї увійшли 11 представників українських громадських об'єднань, міжнародних організацій, закордонного українства та наукової спільноти. Окрім Ющенка, Ващука та Сороки, це зокрема заступниця керівника Офісу президента Олена Ковальська, колишній голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович та журналіст і письменник Богдан Логвиненко.

Формування наглядової ради — це крок до більш відкритого управління музеєм, який зберігає пам'ять про одну з найтрагічніших сторінок української історії. Тепер, коли визначено керівництво, рада має затвердити регламент роботи й перейти до практичних справ. Від того, наскільки ефективно працюватиме цей орган, залежатиме, чи стане музей не лише місцем пам'яті, а й живим осередком досліджень та освіти, здатним говорити з сучасним світом мовою фактів і людяності.