«З поверненням, Провіднику!»: у Києві відкрили виставку до повернення праху Коновальця

Вулична експозиція «З поверненням, Провіднику!» на Арсенальній площі в Києві стала місцем зустрічі з історією, яка повертається додому. Відкрита 20 серпня, вона присвячена події, що символічно замкнула коло боротьби: поверненню праху Євгена Коновальця — полковника Армії УНР, командира Корпусу Січових стрільців.

Місце для експозиції обрали невипадково. Саме тут, біля заводу «Арсенал», у січні 1918 року гармати Січових стрільців вели вогонь по більшовицьких позиціях, допомагаючи вибити їх із укріплень під час повстання. Тепер цей історичний простір став сценою для діалогу між минулим і сьогоденням.

Протягом місяця відвідувачі зможуть побачити рідкісні зразки техніки, відновлені за ініціативи командира Третього армійського корпусу, бригадного генерала Андрія Білецького. Серед ключових експонатів — панцерник Austin «Отаман Коновалець», виготовлений у Великій Британії для Російської імперії під час Першої світової війни. Згодом його захопили українські військові, і він воював у складі 2-го Подільського автопанцирного дивізіону Дієвої армії УНР проти більшовицьких та білогвардійських сил. Від автентичної машини збереглися лише рама та частини корпусу, решту відтворили за історичними технологіями бійці 53-ї резервної роти Третьої окремої штурмової бригади та 512-го окремого ремонтно-відновлювального батальйону. Саме на артилерійському лафеті цього панцерника 13 серпня доставили домовину з полковником Коновальцем.

Ще один експонат — панцерник Austin 2-ї серії «Федір Черник», названий на честь сотника Січових стрільців. Це була ударна сила Корпусу з протикульовим бронюванням та двома кулеметами. Військові знайшли його в Сухолуччі в критично занедбаному стані: під час окупації машину переховували в лісах і болотах, через що вона повністю втратила хід. За 20 днів провели капітальний ремонт — відновили двигун, кузов, замінили навісне обладнання та виготовили нові задні гальма.

Також на виставці представлена 3-дюймова гармата зразка 1908 року, виготовлена на Обухівському заводі в Санкт-Петербурзі. Вона збереглася майже в автентичному вигляді: ствол, колеса, броньовий щит. Реставратори свідомо залишили на гарматі та передку сліди від уламків — як мовчазні свідчення реальних боїв.

«Спадкоємність — це передусім дія. Це коли сучасні військові власними руками повертають до життя техніку своїх попередників. Коли покоління, розділені століттям, зустрічаються в одному місці — на захисті України. Ми продовжуємо справу Січових стрільців і зробимо все, щоб завершити їхню боротьбу перемогою», — зазначив заступник командира Третього армійського корпусу Родіон Кудряшов.

Виставка — це не просто музейний показ, а жест пам’яті, що триває. Вона нагадує: історія не застигла в архівах, вона оживає там, де її торкаються руки тих, хто продовжує справу. І поки існує цей зв’язок, боротьба, розпочата століття тому, має своє майбутнє.