Україна на Франкфуртській виставці: чи стане 2030 рік почесним

Розмова про почесну участь України у Франкфуртській книжковій виставці точиться не перший рік, але тепер вона набула конкретних обрисів. 12 вересня під час 33-го міжнародного BookForum зібралися ті, хто щодня працює з українською літературою на німецькому ринку: директорка Українського інституту книги Олександра Коваль, директорка міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» Юлія Козловець, представниця Goethe-Institut Марія Шубчик та поет, перекладач і викладач Українського католицького університету Остап Сливинський. Модерувала зустріч Олена Одинока з Українського інституту книги.

Коваль нагадала, що предметні розмови про почесний статус почалися ще після Помаранчевої революції, орієнтовно у 2005 році. Головною перепоною тоді була відсутність того, з чим власне їдуть на Франкфурт: «Не в кількості 5 чи 15 назв, а справді великої кількості і активної присутності українських авторів, їхніх текстів, в німецьких медіа, наявність дискурсу». На її думку, 2030 рік — найближчий термін, про який можна говорити, хоча участь може відбутися й пізніше.

Окремо постає питання грошей. Орієнтовна вартість участі України як почесної країни-гості — 8 млн євро, тобто близько 410 млн грн. «Буде з чим їхати. Так, потрібні гроші. Державний бюджет України й закон про бюджет, не пристосований до того, щоб було передбачене гарантоване фінансування, але і до війни ніхто не гарантував, що в наступні роки фінансування буде виділене», — зауважила Коваль.

Марія Шубчик окреслила кроки, потрібні для посилення української присутності в німецькому книжковому й культурному просторі. За її словами, підготовка вимагає кількох років роботи безпосередньо в Німеччині, зокрема співпраці з музеями та культурними інституціями: «Ми тут кажемо про взаємодію з музеями, німецькими культурними інституціями, про присутність в культурних подіях. Бо що таке, знову ж таки, програма ярмарку — це літературна програма, це культурна програма. Тобто ми маємо заполонити фактично собою цей простір… Коли як не зараз? Бо ми пройшли такий шлях». Водночас вона застерегла від передчасних висновків: великої кількості перекладів української літератури на німецькому ринку поки немає, тож про бум говорити зарано — хоча успішні приклади вже існують.

Юлія Козловець розповіла, що з українського боку вже сформувалася група партнерських організацій, які щороку готують спільне представлення України на виставці. Ця група відкрита до нових партнерів та ідей. «З 2022 року наша консолідована позиція і системність помітна і німецькими партнерами. Тому, мені здається, ми зараз говоримо про цю ідею загалом вже не так теоретично…І так, стоїть питання грошей, але ми знаємо, що коли українців зупиняла відсутність грошей, будьмо чесними…Наші німецькі партнери часом навіть жартують, що в певні роки вони вважали нас неофіційною країною гостями за масштабом того, що ми там робили, з концертами, виставками, програмою на різних сценах, з проявленням українських учасників в різних частинах ярмарку. Саме тому Мистецький арсенал, наприклад, з року в рік, попри всі ті складнощі їздить окремим, є стенд переможця Премії Читомо», — наголосила вона.

Остап Сливинський звернув увагу на зміну мотивації німецькомовної авдиторії після 2022 року: «Після 2022 року, звичайно, дуже часто мотивацією був просто допомога. Ми читаємо їх, бо треба їх підтримати. Ми купуємо, можливо, не читаємо, бо хочемо підтримати. Зараз якраз українська література виходить з цієї ролі і починає грати за загальними правилами, тобто просто представляє якісний продукт. І очікування до української літератури такі ж, як і до інших. Це для нас виклик». Шубчик додала, що українська сторона вже готова до проєкту, але тепер у його можливості мають повірити іноземні партнери.

За словами Козловець, українська й німецька сторони вже працюють зі спільним документом, де, зокрема, аналізують ризики можливої участі. «В нашому спільному документі, з яким ми працюємо з німецькими колегами, в пункті ризики там десь сторінка є перераховані всякі різні ризиків, але ми з нашою українською частиною робочої групи розуміємо, що єдиний ризик там не переборний, це просто нас вбивають. А якщо не вб’ють, то в принципі всі інші ризики можуть бути подолані», — сказала вона. Козловець також наголосила на професійному рівні українських митців і культурних менеджерів: «За масштабом того що відбувається, за силою повідомлень, які ми адресуємо нашій аудиторії, за рівнем тих подій, які тут відбуваються, за сервісом і в тих умовах, в яких це все робиться, це просто high-level, це вищий пілотаж. Нам треба частіше собі про це говорити, що у цьому світу є чого в нас повчитися. Мені здається, до речі, що це буде один із меседжів нашої участі».

Нагадаємо, Україна візьме участь у Франкфуртській книжковій виставці 2026 року як країна-учасниця. Почесною країною-гостею цьогоріч стане Чехія, яка раніше презентувала частину концепції своєї участі, зокрема перелік чеських письменників, які поїдуть до Німеччини.