Дванадцята спроба крізь трубу: як Сумщина тримає небо й землю

На Північно-Слобожанському напрямку лінія фронту не рухається, зате щодня рухається небо — і саме там тепер вирішується більше, ніж на землі.
Війна на Сумщині давно перестала бути історією про кілометри. У смузі відповідальності 8-го корпусу Десантно-штурмових військ ситуація залишається стабільною: російська армія не просувається наземно, тож переносить вагу ударів на цивільну інфраструктуру в глибині області. Про це розповів речник корпусу Вадим Карп'як в ефірі Суспільного.
Спроби пройти вперед малими піхотними групами тривають, і одна з них має майже літературний сюжет — радянська газова магістраль «Уренгой-Ужгород». Нещодавно 71-ша та 47-ма бригади ЗСУ відбили вже дванадцяту за цей рік спробу скористатися трубою як шляхом. Під час останньої атаки з групи приблизно у тридцять російських військових двадцять дев'ять загинули на місці, ще кілька отримали поранення й відступили.
Сил для масштабних наземних чи артилерійських ударів російська армія тут не накопичує. Натомість улітку українські військові знищили самохідну артилерійську установку «Піон», з якої хаотично обстрілювали Суми. Через брак подібної техніки на цей напрямок перекинули радянську гармату Бр-17 зразка 1939 року — калібр 210 міліметрів, вага 43 тонни. Усього таких гармат випустили дев'ять, і більшість із них сьогодні є музейними експонатами, зазначив Карп'як. Цю установку Сили оборони виявили та знищили ще до її першого пострілу.
Головна загроза для регіону — не піхота, а повітря: російські керовані авіабомби, дрони на оптоволокні та реактивні безпілотники. Не маючи успіху на землі, російські війська намагаються бити якнайдалі від лінії фронту. Реактивні дрони складно фіксувати, бо вони летять на висоті 6–7 кілометрів, тож їх збивають переважно під час пікірування на ціль. За словами речника, протягом літа українські захисники суттєво посилили спроможності зі знищення повітряних цілей.
У цій хроніці є своя тиха мова речей: музейна гармата, витягнута з минулого століття, і труба, прокладена колись для зовсім іншого руху. Обидві мали б належати історії — але їх знову використали як аргумент у війні, яка не хоче залишати минуле минулим.
Читайте також
Ще в розділі «Історія»
- Британія скеровує 800 тисяч фунтів на захист української спадщини
- У Львові «Територію Терору» перейменують на «Музей історії воєн»
- Традицію села Юшківці на Ходорівщині внесли до культурної спадщини України
- Берлін кличе: набір на програму з культури пам’яті для українців
- NON STOP: як енергетик стає частиною культурного контексту





