Скрипка порахував ракети й фестивалі: про що насправді його заява

Лідер «Воплі Відоплясова» Олег Скрипка дав коментар програмі «Ранок у великому місті» на ICTV, і фрагмент розмови, опублікований на сторінці телеканалу в Instagram, швидко розійшовся мережею. Привід був буденний — питання про найбільший гонорар у кар'єрі. Відповідь виявилася не стільки про гроші, скільки про те, як музикант бачить співвідношення культури й оборони.

Скрипка розповів, що найбільше заробляв у росії, куди гурт активно їздив із концертами до 2014 року. «Ми до війни, до 2014 року, активно їздили в Москву, в Пітер, і могли на вихідні до Нового року до 100 тис. доларів заробити. Ми були там дуже модні. І ці кошти були вкладені у фестиваль "Країна мрій"», — сказав він, зауваживши, що виступав там виключно українською.

На уточнення, чи сумує він за часами, коли можна було заробляти в рф, артист відповів, що сумує не за країною, а за можливістю фінансувати власний фестиваль. І тут же порівняв ці бюджети з ціною озброєння: «Я сумую за тими часами, коли міг мати бюджети на свій фестиваль. Зараз одна ракета Patriot, яка полетіла — збила "Шахед", не збила "Шахед", таке... Мені б однієї ракети Patriot вистачило на 15 років фестивалю».

За відкритими даними, одна ракета-перехоплювач Patriot коштує орієнтовно від 3 до 6 млн доларів. Саме ця арифметика й зробила фразу Скрипки предметом обговорення: музикант зіставив вартість одного пострілу з роками культурної роботи.

Завершилася розмова реплікою на слова журналістки про те, що у війні винна росія, яка напала на Україну. Скрипка відповів: «Справа в тому, що якби свого часу вкладалися кошти в культуру, нам би не треба було зараз воювати».

Це не перша гучна теза музиканта про суспільство. Раніше він говорив, що українці досі не до кінця позбулися культурних установок, сформованих за радянських часів, — «низького стилю, вульгарності й жлобства», з якими, за його словами, живе частина людей сьогодні.

У цих висловлюваннях є спільний нерв: музикант міряє культуру не абстрактною цінністю, а конкретними сумами й роками. І саме тому його слова так легко перетворюються на скандал — бо торкаються незручного питання про те, скільки насправді коштує те, що ми звемо культурою, і хто за це платить.