Лінія, що пережила епохи: у Тернополі згадують Олену Кульчицьку

У Тернопільському обласному художньому музеї відкрили виставку «Олена Кульчицька: мистецтво лінії» — її приурочили до дня народження художниці.
Є митці, чий спадок вимірюється не кількістю полотен, а тим, наскільки глибоко вони вросли в ґрунт своєї землі. Олена Кульчицька саме з таких: її лінія — тонка, впевнена, впізнавана — пройшла крізь живопис, графіку, книжкову ілюстрацію та декоративне мистецтво, не розгубивши себе ніде.
Саме з фондових зібрань поставлено виставку «Олена Кульчицька: мистецтво лінії» в Тернопільському обласному художньому музеї. Відкриття приурочили до дня народження мисткині. У музеї наголошують на багатогранності її доробку: «Багатогранною була її творчість: живопис, графіка, книжкова ілюстрація, декоративне мистецтво. Їй властиві індивідуальні риси, твори сповнені великої любові до рідної землі. Численні твори художниці — акварелі та гравюри — з успіхом експонувалися у Варшаві, Празі, Римі, Торонто, Відні. Олена Кульчицька займалася книжковою графікою. Проілюструвала понад 70 дитячих книжок. Працювала над ескізами килимів, вишивок, прикрас».
Постать Кульчицької варта окремої розмови. Вона народилася 15 вересня 1877 року в Бережанах на Тернопільщині. Вищу освіту здобула у Віденській художньо-промисловій школі — на той час єдиній у Європі, де приймали дівчат. Так вона стала першою в Галичині художницею з фаховою освітою. Згодом її визнали заслуженою діячкою мистецтв УРСР (1945), професоркою кафедри книжкової графіки Українського поліграфічного інституту (1948), народною художницею УРСР (1956). А 1967 року їй присудили премію імені Тараса Шевченка.
Окрема сторінка — її мандри. З 1928 по 1946 рік Олена Кульчицька пройшла пішки майже всю Західну Україну, щоб малювати з натури. Це не просто біографічний факт, а спосіб мислення: мистецтво, народжене з дороги, з живого погляду, а не з кабінетних уявлень. Померла художниця 8 березня 1967 року, похована на Личаківському цвинтарі у Львові.
Ім'я Кульчицької на Тернопільщині не лише вшановують виставками. Тут існує щорічна обласна мистецька премія її імені — відзнака для художників-аматорів і майстрів народних промислів, покликана підтримувати традиції українського образотворчого мистецтва. Нещодавно в обласному художньому музеї нагородили переможців обласного конкурсу аматорів образотворчого мистецтва та майстрів народних художніх промислів імені Олени Кульчицької. Учасники представили півтори сотні робіт у трьох номінаціях: «Живопис», «Графіка» та «Декоративно-прикладне мистецтво».
Виставка в Тернополі — це нагода побачити, як лінія, проведена понад століття тому, досі тримає зв'язок між минулим і сучасним. Бо спадок Кульчицької — не архівна шафа, а жива тяглість: від бережанського дитинства до віденських аудиторій, від піших мандрівок Західною Україною до сторінок дитячих книжок, які читають і досі.
Читайте також
Ще в розділі «Мистецтво»
- Ікони на ящиках з-під набоїв: виставка у Хмельницькому
- «Перехід» Петра Сметани: у Львові покажуть живопис на межі зникнення
- Швейцарський музей позначив Крим як російський на картах виставки
- Нічний візит до Ренуара: з музею у Кань-сюр-Мер винесли чотири твори
- Пішла з життя майстриня витинанки Дарія Альошкіна






