Сакральні скарби Києва показали в Лондоні: виставка у V&A триватиме до 2027 року

Срібло, що пам'ятає віки, і світло, що лягає на позолоту ікон. Із 14 вересня в галереях V&A South Kensington у Лондоні можна побачити виставку «Сакральні скарби з Києва» — про неї повідомило Міністерство культури України. Експозиція триватиме до 17 вересня 2027 року.

Відвідувачам показують сім пам'яток українського сакрального мистецтва барокової доби — роботи київських майстрів-золотарів XVII–XVIII століть. Серед них ключові предмети православного богослужіння: ікона, напрестольне Євангеліє у срібному окладі, дискос для Євхаристії та срібна позолочена чаша із зображенням Розп'яття. Ці речі розміщені у галереях V&A Sacred Silver and Stained Glass та Silver Galleries — поруч з іншими експонатами музейної колекції.

Особливе місце в експозиції посідають два позолочені срібні Царські врата з Києво-Печерської лаври, які перебувають у V&A на довгостроковій позичці від Gilbert Trust for the Arts. Десятиліттями їхню каталогізацію та інтерпретацію будували на російській імперській рамці, тоді як українське походження й культурне значення залишалися поза належною увагою. Тепер музей разом із Національним заповідником «Києво-Печерська лавра», за додаткової підтримки Українського інституту та ICOM UK, працював над тим, щоб повніше розкрити історію цих врат. Представлення пам'яток із Лаври разом з оновленою інтерпретацією врат допомагає відновити їхній український історичний та мистецький контекст. Це частина ширших змін у міжнародній музейній практиці — у тому, як українську спадщину в закордонних колекціях досліджують, описують і показують.

Експозицію створили в межах довгострокового партнерства між Музеєм Вікторії та Альберта і Національним заповідником «Києво-Печерська лавра» за підтримки Британської Ради та Gilbert Trust for the Arts, а також за участі Українського інституту, Міністерства культури України, Міністерства закордонних справ України та посольства України у Сполученому Королівстві.

До відкриття долучилися віцепрем'єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури Тетяна Бережна, директор Музею Вікторії та Альберта Трістрам Гант, заступниця директора з питань географічної мережі Британської Ради Сем Гарві, посол України у Великій Британії Валерій Залужний, генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко, а також представники української та британської культурних спільнот.

За словами Бережної, культурна спадщина України є невіддільною частиною світової історії та заслуговує на гідне міжнародне представлення, що спирається на українські знання й експертизу. «Представлення сакральних скарбів Києво-Печерської лаври у V&A демонструє важливу роль українських державних інституцій, дослідників і кураторів у тому, як нашу спадщину вивчають і представляють світові. Такі партнерства зміцнюють міжнародну співпрацю та створюють нові можливості для дослідження, збереження й захисту культурної спадщини України», — зауважила віцепрем'єрка.

Гант своєю чергою наголосив, що ці національні скарби демонструють виняткову майстерність українських сріблярів та розкривають багату мистецьку спадщину, яку зберігає Києво-Печерська лавра. «Ми сподіваємося, що ця експозиція та конференція у вересні сприятимуть глибшому розумінню унікальної спадщини України та розвитку співпраці у секторі культури задля подальшого дослідження і представлення світу визначної історії України», — сказав він.

Києво-Печерська лавра, заснована у XI столітті, входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та впродовж століть була одним із провідних центрів релігійного життя, мистецької діяльності, освіти й меценатства. Виставка відкрилася у рік 975-річчя Лаври та сторіччя Національного заповідника.

Музей Вікторії та Альберта — британський музей мистецтва й дизайну, історія якого почалася 1852 року. Його колекція налічує понад 2,8 млн предметів, що охоплюють близько п'яти тисяч років творчості.

За кожною з цих речей — не лише техніка золотарів, а й питання, хто і як про них розповідає. Те, що сьогодні Царські врата отримують належний український контекст у залі одного з найбільших музеїв світу, — це не фінальна точка, а радше початок довшої розмови про спадщину, яка належить Україні й водночас є частиною світової історії.