Померла Галина Яблонська: сцена від 1936 року й понад сімдесят літ у театрі Франка

Її перший вихід на сцену стався у Вінницькому державному театрі — тоді, у 1936 році, восьмирічна дівчинка зіграла Топсі у виставі «Хатина дядька Тома». Відтоді сцена й залишилася її домом: Могилів-Подільський, Вінниця, Дніпро — і, нарешті, Київ.

Галина Яблонська народилася 2 січня 1928 року в Умані на Черкащині. У 1951 році вона приєдналася до Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, де працювала акторкою, а її наставником був Амвросій Бучма.

Список її ролей — це майже перелік української класики на сцені: Софія у «Безталанній» Івана Карпенка-Карого, Маруся в «Марусі Богуславці», Катря у «Не судилось» Михайла Старицького, Галя в «Назарі Стодолі» Тараса Шевченка. Поруч із цим — Ліда у «Платоні Кречеті» та Леді Макдуф у «Макбеті» Вільяма Шекспіра.

Було в її житті й кіно: «Веселка», «Безталанна», «Не судилось», «Поступися місцем». А ще — робота поза театральними стінами. Яблонська заснувала Героїчний театр «Пам'ять» і очолювала міжнародний проєкт-конкурс «Тарас Шевченко єднає народи».

Про смерть артистки повідомив театрознавець, заслужений діяч мистецтв України Василь Неволов.

Майже століття життя — і понад сімдесят років на київській сцені імені Франка. Таке не називають просто біографією: це нитка, що тягнеться від довоєнного Вінниці до наших днів, від дитячої ролі до Леді Макдуф. Коли така нитка обривається, театр втрачає не лише акторку, а й пам'ять про те, як він ріс.