Кров і вугілля: нове видання, Жадан і премія для Стяжкіної — культурний тиждень Сходу

Війна триває, але культура Сходу не завмирає — вона шукає нові слова, форми й голоси, щоб говорити про дім, пам'ять та ідентичність. Цього тижня одразу кілька подій привертають увагу до Донеччини та Луганщини: від оновленого видання книжки про регіон до літературної премії для донецької письменниці.

Олександр Михед анонсував вихід нової редакції своєї книжки «Я змішаю твою кров із вугіллям. Зрозуміти український Схід», яку випустить видавництво «Лабораторія». Це не просто перевидання — автор скоротив окремі фрагменти першої версії та додав нову післямову, написану вже після повномасштабного вторгнення. Книжка розповідає про подорож Донеччиною та Луганщиною, яку Михед здійснив наприкінці 2016 року: Бахмут, Костянтинівка, Покровськ, Сіверськодонецьк, Лисичанськ, Добропілля. Автор намагається зрозуміти регіон через історії його мешканців, історичні факти та розмови з тими, хто тут народився, — серед співрозмовників Сергій Жадан, Алевтина Кахідзе, Ігор Козловський, Роман Мінін, Володимир Рафєєнко та Олена Стяжкіна.

Сергій Жадан також готує нову збірку — «Гімни барокових війн», яка вийде у видавництві Meridian Czernowitz. До книжки увійшли поезія, прозові тексти та авторська графіка, створені в Харкові протягом 2024–2025 років. Перша презентація відбудеться 6 вересня під час XVII Міжнародних поетичних читань у Чернівцях, а 20 вересня книжку представлять у київському Палаці «Україна» — 100% прибутку від квитків на цю подію передадуть на потреби 2-го корпусу НГУ «Хартія». Сам Жадан зазначає, що йому хотілося поєднати графіку рядка з фарбою малюнків, а ритміку вірша — з розміром прозової оповіді.

Тим часом Олена Стяжкіна, письменниця та історикиня з Донецька, стала лауреаткою премії Women in Arts Award. The Resistance 2026 у номінації «Жінки в літературі». Журі відзначило її «за письменницьку та академічну роботу, що осмислює воєнний досвід і пам'ять, зокрема досвід окупованих територій, і представляє голос України на міжнародних майданчиках». Цьогорічна премія присвячена мисткиням, які своєю творчістю засвідчують незламність української культури під час війни.

Не лише літератори, а й молодь Донеччини шукає способи висловитися. Донецький обласний дитячо-молодіжний центр до Дня молоді оголосив онлайн-акцію «Я і Донеччина»: учасників запрошують поділитися спогадами про рідний край та мріями про його майбутнє. Найкращі роботи оформлять у виставку, яка стане символом віри у відновлення регіону.

А Карітас України спільно з Агентством ООН у справах біженців запустили ініціативу «Дім, я повернусь» — збір особистих історій переселенців про втрату дому, вимушений переїзд, відбудову чи новий початок. Як зазначають організатори, кожна така історія — про дитинство, ключі від квартири чи запах яблук у саду — особлива й цінна. Історії прийматимуть до 31 серпня 2026 року.

Ці події — різні за масштабом і формою, але їх об'єднує одне: спроба проговорити досвід війни, зберегти пам'ять і уявити майбутнє. Культура Сходу сьогодні — це не лише про минуле, а й про те, як ми будемо жити далі.