Іван Франко у Чернівцях: як місто зустрічало письменника 113 років тому

У серпні 1913 року Чернівці влаштували Іванові Франку тріумфальну зустріч. Попри погане самопочуття, письменник провів у місті кілька днів, які запам'яталися містянам надовго.
Історія зберігає чимало епізодів, коли визнання приходить до митця ще за життя. Одним із таких став візит Івана Франка до Чернівців у серпні 1913 року. Тоді місто, яке славилося своєю культурною різноманітністю, зустрічало письменника з неабияким піднесенням.
За спогадами сучасників, люди несли Франка на руках від вокзалу. Це був жест, у якому поєдналися і повага до його літературного генія, і співчуття до недуги, що вже давалася взнаки. Письменник прибув до міста на запрошення української громади, і його поява стала справжньою подією для чернівчан.
Програма перебування була насиченою: зустрічі з інтелігенцією, виступи перед студентами, розмови про літературу та суспільне життя. Франко, попри втому, знаходив сили спілкуватися з людьми, які прагнули почути його слово. Особливо теплим був прийом у товаристві «Українська школа», де письменник говорив про освіту та виховання молоді.
Того ж року Чернівці стали свідками ще однієї знакової події — відкриття пам'ятника Тарасові Шевченку. Франко, який завжди вважав Шевченка своїм духовним наставником, не міг оминути цієї урочистості. Його присутність на церемонії додала святу особливого змісту: два великі поети, один уже в вічності, інший — ще серед живих, опинилися в одному просторі.
Незважаючи на те, що здоров'я Франка погіршувалося, він залишив по собі в Чернівцях відчуття живої розмови, яку місто пам'ятало ще довго. Пізніше у своїх спогадах чернівчани згадували, як письменник жартував, читав вірші, розповідав про свої подорожі. Для багатьох ця зустріч стала останньою можливістю побачити його наживо — Франко пішов із життя через три роки.
Сьогодні, коли ми перегортаємо сторінки історії, цей епізод нагадує про те, якою щирою може бути любов до слова. Чернівці, які завжди вміли цінувати культуру, подарували Франкові момент справжнього тріумфу. І хоча минуло вже понад століття, пам'ять про ті серпневі дні лишається частиною міської аури — тієї особливої атмосфери, що й досі приваблює сюди шанувальників літератури з усієї України.







