Ікони на ящиках з-під набоїв: у Львові вшанували полеглих захисників

Дерево, яке бачило війну, стає основою для образу вічності. Саме цю метаморфозу пропонують осмислити автори проєкту «Ікона на ящиках з-під набоїв» — художники Соня Атлантова, Олександр та Герман Клименки. Їхні роботи розмістили у стінах Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла у Львові, де зазвичай моляться за воїнів і згадують тих, хто віддав життя за Україну.

Експозиція вибудована навколо артефактів, привезених безпосередньо із зони бойових дій: дерев’яні ящики з-під озброєння тут перетворюються на площину для сакральних зображень. Під час відкриття, під супровід молитовного співу Львівської національної академічної чоловічої хорової капели «Дударик», митці вписали в ікони імена полеглих військовослужбовців — так кожен образ став не лише витвором мистецтва, а й особистим меморіалом.

Особливе місце в експозиції займає цикл «Іловайський деісис», що складається з 13 робіт. Він присвячений трагічним подіям серпня 2014 року, коли українські війська потрапили в оточення під Іловайськом. Деісис у візантійській традиції — це композиція з Христом у центрі та постатями святих, що моляться перед ним. Тут цей канонічний мотив набуває нового, болісного звучання: замість традиційних святих перед Богом постають обличчя тих, хто поліг у бою за свободу.

У межах заходу також відбулася церемонія вшанування пам’яті загиблих. Родинам полеглих військовослужбовців підрозділів Державної спеціальної служби транспорту передали державні нагороди, присвоєні захисникам посмертно. Цей жест — нагадування про те, що пам’ять не є абстрактною категорією: вона має імена, обличчя та родини, які продовжують нести втрату.

Виставка у Гарнізонному храмі — це спроба поєднати сакральне і воєнне, вічне і швидкоплинне. Вона звертається до глядача не через пафос, а через матеріальність: грубе дерево, сліди перебування на війні, на яких з’являються ніжні лики святих. Так мистецтво стає мостом між болем сьогодення і надією на вічне життя.