Книгарі просять включити дитячі книжки та е-книги до «Тисячовесни»

Книжкова спільнота під час фінального пітчингу культурного проєкту «Тисячовесна» наголосила на кількох напрямах, які варто було б включити до програми. Серед них — дитяча література, закупівлі для бібліотек, а також електронні та аудіокнижки. Про це повідомили в Міністерстві культури України за підсумками панельної дискусії.

Мар’яна Савка, головна редакторка та співзасновниця «Видавництва Старого Лева», зазначила, що найскладніша ситуація — саме з дитячою книжкою. Дитячі лінійки видавництв скорочуються, а без юних читачів ринок не матиме майбутнього. Вона запропонувала проводити конкурси за різними категоріями з чіткими критеріями підтримки, а також запровадити системне державне фінансування бібліотечних закупівель — це допомогло б стабілізувати ринок.

За словами Савки, в Україні необхідна промоція читання серед дітей, інакше країна втратить покоління. «Це означає, що треба підтримувати спроможних культурних менеджерів, які здатні робити системні речі, пов’язані з цією промоцією, — залучати авторів, ілюстраторів, акторів і всіх інших, організовувати зустрічі дітей із класними письменниками», — додала вона.

Під час обговорення також порушили питання цифрового книжкового контенту. Катерина Котвіцька, директорка з контенту MEGOGO BOOKS, зауважила, що нині бракує ліцензійних аудіокнижок, електронних видань, аудіодрам та аудіосеріалів. Це створює замкнене коло: без контенту не розвивається інфраструктура дистрибуції. Водночас, якщо держава підтримає цю ланку, потенціал для розвитку цифрового книжкового ринку є — адже в країні багато талановитих ІТ-фахівців, готових працювати над продуктовими проєктами.

Окремо учасники дискусії наголосили на важливості дистрибуції та промоції читання. Олексій Ерінчак, засновник і СЕО мережі книгарень «Сенс», пояснив: можна створити якісну кампанію, але без державної підтримки її побачать лише 200–500 тисяч людей. Якщо ж до справи долучиться держава, охоплення буде значно ширшим.

Серед інших пропозицій — включення бібліотек до програми, щоб надруковані книжки доходили до читачів, переклади наукової літератури для університетів, доступ до української книжки для українців за кордоном, зокрема в цифрових форматах, а також книжки для шкільних бібліотек. Окремо відзначили потребу державної підтримки складних і дороговартісних видавничих проєктів, як-от 14-томник творів Лесі Українки від Українського інституту книги.

Заступниця голови парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук наголосила: «Тисячовесна» має закрити прогалини, які існують досі, зокрема перекладну наукову літературу, потрібну університетам. За її словами, програма передусім спрямована на те, щоб збільшити кількість людей, які матимуть звичку читати, а це неможливо без дітей.

Нагадаємо, що прийом заявок на участь у «Тисячовесні» тривав із 3 квітня до 4 червня, а фінальний пітчинг проходить 12–16 серпня. До третього етапу конкурсу допустили 1227 проєктів у сфері кіно, музики та мистецтва. У держбюджеті на 2026 рік на програму передбачено 4 млрд грн, а цьогоріч максимально планують виділити 3,2 млрд грн. У 2027 році проєкт планують поширити на книги та онлайн-ігри, а автори й бібліотеки зможуть доєднатися до програми.