Час як зброя: CEO Fire Point про те, що Україна дає Європі

Україна сьогодні експортує до Європи не лише зброю чи технології, а щось значно цінніше — час, який неможливо докупити. Таку думку напередодні міжнародної оборонної виставки DALO Industry Days у Данії висловила Ірина Терех, СЕО та СТО компанії Fire Point.

За її словами, західні розвідки оцінюють відновлення російського потенціалу ближче до кінця десятиліття. І саме цей проміжок українці виграють для Європи, стоячи на передовій. "Ми виробляємо його в промислових масштабах", — зазначила Терех, наголосивши, що час — єдиний ресурс, який не можна придбати із запізненням. Усе інше в обороні можна купити швидко, хай і з націнкою, однак час такої можливості не дає.

Терех переконана: вимірювати оборону лише бюджетами, бригадами чи тоннажем — хибно. Справжній показник — швидкість перетворення нового факту на відповідь у руках військового. І тут Україна випереджає більшість європейських країн. Вона визнає: європейська інженерія, металургія, оптика та культура якості — кращі, і українці охоче купують усе це. Проте Європа досі не вирішила головного — скоротити інтервал між виявленням проблеми та її розв'язанням. "В Україні цей інтервал рахується тижнями. У більшості Європи він рахується бюджетними циклами — а бюджетний цикл не є мірою часу. Він є мірою дозволу", — пояснила вона.

Серед п'яти принципів, які європейці можуть запозичити з українського досвіду, Терех назвала: швидкість понад правильність, арифметику у війні, оператора як конструктора, проєктування під наявний ланцюг постачання та розосередження виробництва. "Швидкість б'є правильність. Система, готова на вісімдесят відсотків і в польоті цього кварталу, перемагає ідеальну, поставлену через вісімнадцять місяців — бо ворог переписує вимоги кожні шість тижнів", — зауважила вона.

Окремо Терех наголосила на економіці протидії: якщо перехоплювач коштує три мільйони, а ворожий дрон — сто тисяч, то така оборона не відбиває атаку, а фінансує її. Ця логіка, за її словами, лягла в основу нових розробок Fire Point — від FP-1 та Flamingo до сімейства FP-7 і новітнього проєкту FREYJA. Останній створений саме за актуальною арифметикою: сімсот тисяч доларів за перехоплення проти трьох мільйонів вісімсот тисяч у найближчої альтернативи. "Той, хто обороняється, перестає бути тим, хто банкрутує першим", — підсумувала Терех.

Український досвід показує: сучасна оборона — це не лише про технології, а про здатність швидко адаптуватися та перетворювати ресурси на спроможності. І поки Європа обмірковує, час, який Україна виграє для неї, стає найдорожчим товаром на континенті.