Нобелівський комітет Норвегії оголосив про те, що Китайська Народна Республіка і ще 18 країн відмовилися відвідати церемонію вручення Нобелівської премії миру на знак протесту проти нагородження премією китайського дисидента Лю Сяобо. У переліку "країн-бойкотувальниць" опинилася і Україна.
Офіційний Київ пояснює це тим, що український дипломат має бути на плановій нараді. Натомість українські правозахисники вважають, що така позиція вичерпно характеризує не лише зовнішньополітичні пріоритети, але й ставлення української влади до прав людини.
Традиційно на церемонію запрошують усі країни, які мають посольства у Норвегії. Переважно церемонію відвідують посли. 44 країни запрошення прийняли.
19 країн, які відмовились від церемонії - це: Китай, Росія, Україна, Казахстан, Колумбія, Туніс, Саудівська Аравія, Пакистан, Сербія, Ірак, Іран, В'єтнам, Афганістан, Венесуела, Філіппіни, Єгипет, Судан, Куба і Марокко.
Нобелівську премію миру цього року присудили китайському дисидентові Лю Сяобо, який зараз перебуває у в'язниці.
У Нобелівського комітеті зазначають, що Лю Сяобо удостоєний премії за «довгу і ненасильницьку боротьбу за фундаментальні права людини». Проте Китай гостро засудив рішення про вручення премії миру дисидентові, який отримав 11 років ув'язнення за звинуваченням у закликах до повалення державного ладу. Офіційний Пекін назвав рішення Нобелівського комітету втручанням у китайські судові справи.
Китай розіслав листи до посольств та міністерств закордонних справ багатьох країн із закликом проігнорувати церемонію і застеріг про "наслідки", якщо вони будуть підтримувати продемократичного активіста.
Україна, декларуючи у Брюсселі свої євроінтеграційні прагнення, цього разу опинилася в компанії країн, які не особливо переймаються питаннями демократії і прав людини.
В Адміністрації Президента України знайшли пояснення:
- Запрошення на церемонію вручення Нобелевської премії не надходило нікому із представників офіційної влади в Україні, - повідомили в АП. - Але оскільки посол України в п'ятницю, 10 грудня, буде присутній на нараді послів у Києві, він насправді не зможе взяти участь у церемонії, що проводитиме Нобелевський комітет.
В МЗС довго думали з офіційною відповіддю і врешті-решт вирішили просто "підтвердити" інформацію АП.
Згодом міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко заявив, що нарада послів у Києві відбудеться 14 грудня.
«Я не бачу в цьому ніякої політики. Це робочий момент, - сказав міністр. - Ми виходимо з того, що сьогодні дипломатичне відомство концентрує свої зусилля на вирішенні практичних завдань, що стоять перед нашою країною, перш за все в економічній сфері. І для цього нам треба зібрати всіх, у тому числі й посла в Норвегії, щоб сконцентрувати їх на вирішенні практичних завдань, від яких залежить розвиток нашої країни».
«Як правило, послів країн, де немає лауреатів Нобелівської премії цього року, не запрошують. Тому наперед знати про те, що таке запрошення може прийти, наш посол не міг. Принаймні, така практика була раніше», - додав міністр.
Колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко вважає таке пояснення непереконливим. «У таких випадках, - каже він, - завжди залишається на господарстві друга особа в посольстві - радник-посланник, тому це не є підставою для того, щоб не бути присутнім на якомусь заході. Щодо наради, то за моєю інформацією вона має відбутися не в п'ятницю, 10 грудня, а наступного тижня».
Утім, пан Огризко вважає, що висновки зараз робити зарано, бо до п'ятниці ситуація може змінитися.
Це не перша поступка з боку української влади офіційному Пекіну. Раніше в Києві виникали проблеми з організацією виставок, присвячених Тибету - проблемній китайській провінції. А торік у кількох містах скасували концерти китайського колективу зі США Shen Yun Performing Arts, члени якого практикують заборонене в КНР вчення Фалуньгун.
Експерти вважають, що поступливість української влади має насамперед фінансово-економічні причини. Офіційний Київ не бажає псувати відносини з однією з найбільших світових економічних потуг. У вересні цього року, під час візиту Віктора Януковчиа до КНР, йшлося не лише про економічну співпрацю, але й про отримання багатомільярдного кредиту.
«Щоправда, очікувані 8 мільярдів перетворилися на 900 мільйонів, але і це непоганий старт», - зазначає Володимир Огризко.
Визнаючи важливість розвитку українсько-китайських відносин, експерти радять не переоцінювати значення цієї співпраці для України.
«Якщо раніше Україна була зацікавлена у збуті до Китаю продукції металургії, то сьогодні Китай володіє власними потужностями, - каже заступник директора Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН Валерій Новицький. - Жодна держава не може ігнорувати Китай. Але сказати, що сьогодні Україна залежна від цих відносин, також не можна, бо це не зовсім правда».
Крім фінансово-економічної, є ще й політична складова українсько-китайського партнерства. В 2004 році Китай привітав Віктора Януковича з перемогою на президентських виборах, а китайська преса негативно характеризувала Помаранчеву революцію.
Правозахисник Євген Захаров вважає позицію української влади щодо вручення Нобелівської премії миру китайському дисидентові показовою. «Це підважує щирість заяв української влади про євроінтеграційні наміри України. Бо, виявляється, вона поважає уряд Китаю більше, ніж права людини, які там порушуються брутально», - зазначає правозахисник.
За словами Євгена Захарова, теперішня ситуація нагадує реакцію СРСР та його союзників на вручення Нобелівської премії миру відомому радянському дисидентові, академіку Андрію Сахарову.
За матеріалами ВВС, УНІАН, Радіо Свобода
