Провід Українських Націоналістів з глибоким сумом сповіщає про смерть Голови Сенату ОУН Юрія Карманіна, який відійшов у засвіти 26 вересня 2011 року. Висловлюємо співчуття рідним і друзям покійного.
Юрій Роман Карманін
(уроджений Роман Олександер Лисий)
Роман Олександер Лисий народився у Львові 11-го червня 1913 року (в офіційних документах помилково записано 11-го серпня) – батько Ілля Лисий, мати Марія з дому Грицишин. Ілля Лисий – юрист, громадський діяч, депутат польського Сейму, довголітній редактор часопису Сільський Господар у Львові; матір Марія – учителька (померла передчасно 1932 року). Сестра, Володимира 1918 р.н., студентка Львівської Політехніки, трагічно загинула від рук КҐБ весною 1941р.
Роман здав випускні іспити Української Академічної Гімназії у Львові в 1931 р.
Вищі студії, через перешкоди зі сторони польської влади, Роман розпочав аж восени 1932 р. у Львівській Політехніці.
Вперше Роман був арештований (за ніби-то протипольську діяльність) як студент гімназист у 1927 р., але на прохання батька (тоді депутата Сейму) його відпустили. Вдруге Романа арештували в 1933 р., інкримінуючи йому причетність до змови на вбивство комісара польської поліції в містечку Гаї під Львовом. За браком доказів після кількох тижнів, Романа відпустили. Третій раз Романа арештували в 1937 р. за його участь у проводі молодечої організації Сокіл, антипольську діяльність та приналежність до Організації Українських Націоналістів. Цим разом Роман не вийшов з тюрми аж до початку польсько-німецької війни у вересні 1939 р.
До ОУН Роман вступив 1932-го року. 1941-42 рр. брав участь (два рази) в Похідних Групах ОУН(м) у центральну і східну Україну, включаючи Кубань.
Під кінець 1942 р. Роман Лисий і його друг Андрій Луців отримали доручення від Краєвого Проводу ОУН по підпільних зв’язках добратися до Португалії і там встановити контакт з офіційним представництвом англійського уряду. Головною метою місії було представити перед англійськими державними службовцями правдивий стан справ у окупованій німцями Україні і, таким чином, заперечити неправдиві тлумачення польського екзильного уряду в Лондоні.
Роман Лисий тепер як Юрій Карманін, Андрій Луців тепер як Антін Драґан (майбутній редактор часопису Свобода в Америці) вирушили в дорогу. Перебравшись через Німеччину, окуповану і неокуповану частини Франції, на початку березня 1943 р., з особливою допомогою учасників французького руху опору, перейшли кордон до Іспанії. Та тут не пощастило: таки першого дня їх затримала іспанська прикордонна гвардія. Згодом, наші емісари ОУН були інтерновані у таборі нелегалів біля Мадриду. Там їх тримали до кінця війни в Європі у травні 1945 р.
Після звільнення з табору, Юрій Карманін замешкав у Мадриді. Працював викладачем польської і німецької мов в Інституті Іноземних Мов. Рівночасно, був уповноважений урядом Української Народної Республіки в екзилі бути його речником перед іспанськими державними властями.
До Канади Юрій Карманін прибув 1951-го року. Тут від самого початку він включається в українське громадське життя. В 1955 році одружується з Ольгою Ковбель – активісткою української громади м. Торонто (Ольга упокоїлася 2005 року).
Протягом чотирьох з половиною десятиріч Юрій Карманін займає провідні становища в різних українських і не українських організаціях, інституціях, організації масових імпрез та заходів, серед яких такі:
· Член Проводу Організації Українських Націоналістів.
· Член керівних органів організації Українського Національного Об’єднання (УНО) Канади – з вересня 1968 р. до квітня 1969 р. в. о. Президента.
· Учасник з провідними функціями у Великих Зборах ОУН, Краєвих і Провінційних З’їздах УНО Канади, Конґресах Українців Канади (КУК), та Конґресах Світового Конґресу Вільних Українців (СКВУ тепер СКУ).
· Голова (повторних каденцій) філії УНО Торонто.
· Член дирекції Української Кредитової Спілки.
· Співзасновник і член управи Українського Спортового Товариства ‘Тризуб’.
· Як активний член Прогресивно-Консервативної Партії Онтаріо, займає чільні позиції в організації і проведені виборчих кампаній Аллана Гроссмана та Івана Яремка, міністрів в урядах Прем’єрів Онтаріо – William Davis та John Robarts.
· Співзасновник і співвласник приватного підприємства імпортованих товарів ‘Orbit’.
· Промотор/організатор і часто (як знаменитий промовець) ведучий різних масових громадських зібрань та мистецьких імпрез.
· Головний редактор часопису Новий Шлях – 1986-1997.
Постановою XVIII Великого Збору Українських Націоналістів в Києві 29 травня 2010 року Юрія Карманіна обрано Головою Сенату ОУН.
Ярослав БІЛАК
Прощальне слово Голови ОУН у зв’язку із смертю ЮРІЯ КАРМАНІНА (РОМАНА ЛИСОГО)
Прощаючись з покійним від імені Проводів ОУН, формацій українського націоналістичного руху в Україні, носієм найбільш почесного титулу Голови Сенату ОУН, я свідомий того, що відійшов від нас, чи не останній представник цілого покоління.
Покоління, яке на заклик будівничих Української Народної Республіки, заявило ділами а не словами, що не знає слова «капітуляція» і не визнало окупації земель України чотирма загарбниками. Покоління, яке творило нову історію нашого народу, вимальовуючи чітко візію і мету, до якої прямувало і за яку боролось.
Ледво чи воно усвідомлювало собі, що шлях до великої мети тернистий і довготривалий, але тверда віра в правильність їхніх дороговказів давала їм силу встояти у нерівній боротьбі. Для них Крути і Базар були перемогою а не поразкою, довготривалі ув’язнення, жертви друзів, часто брак зрозуміння серед власного народу – кріпили їхню настанову «якщо не я, то хто?» і з історичної перспективи ніхто не може тепер оспорити що саме вони, носії нових ідей і засад українського націоналізму, дали свій вклад у проголошення Карпатської України і врешті актів 24 серпня і 1 грудня 1991 року.
Прощаючись з Покійним, я не буду перераховувати років його ув’язнення в польських тюрмах, підпільних дій за часів совєтської та німецької окупації, одчайдушних переходів у воєнний час багатьох кордонів, щоб донести до відома українських громад та урядів західних аліянтів правду про боротьбу українського народу як проти совєтського так і німецького окупаційних режимів в часі ІІ Світової Війни.
І хоч через невиправдану скромність Покійний не написав своїх споминів, в архівах ОУН збереглись документи дій того часу. У всій діяльности Покійного вибивається одна дуже важлива риса – здібність достосуватись до нових методів діяльности, не відходячи від основних засад і принципів. І чи як викладач чужих мов для іспанців, чи громадський діяч в Канаді, активний в канадській політиці, чи врешті підприємець, а як стало потребою, то і журналіст та редактор «Нового Шляху» він вмів знайти себе. Його прикмети характеру – відкритість, прямолінійність. пошанування думки інших – знаходили йому широке коло друзів і пошану.
Дорогий Ромехо! Вдячний Тобі за вияви дружби, які я зазнав через довгі десятиліття. За вірну співпрацю. Запевняю Тебе, що Твоє бажання бачити Україну вільною, хоч повільніше, чим ми з Тобою бажали, є невідкличним історичним процесом. На наших очах виростає молодше покоління вже вільне від совєтських і постсовєтських комплексів. Саме тому що Україна є важливим фактором в геополітичному укладі сил, ми маємо труднощі як з історичними ворогами так і новими «друзями». Це починають розуміти провідники з молодшого покоління і в тому є перспектива успіху.
Ідеї, яким Ти служив ціле життя, закорінились в українському чорноземі, і це лише питання часу, коли їхні визнавці відіграватимуть провідну роль в Україні.
Хай пухом буде Тобі канадська земля, яку Ти збагатив своїм трудом як і Батьківську.
Вічна Тобі Память.
Офіційно
Провід Українських Націоналістів повідомляє, що в зв’язку зі смертю Юрія Карманіна повноваження Голови Сенату ОУН перебирає проф. Др. Дмитро Степовик.
Пам’яті Юрія Карманіна
