Українське Слово

У дискусійному клубі «Коло» цими днями відбувся виступ професора Романа Шпорлюка. Він народився на Тернопіллі, жив у Польщі, навчався в Оксфорді і Стенфорді, останнім часом до 2003 року викладав у Гарварді, іноземний член-кореспондент НАН України, почесний професор Національного Університету «Києво-Могилянська Академія».

Професор Шпорлюк нагадав присутнім як, вивчаючи діяльність Т.Масарика, він завважив той факт, що чехи, так само як пізніше поляки і українці Галичини, широко використовували гасло «Свій до свого по своє». Україна проходить той шлях, який пройшли нації Східної Європи, але в силу історичних причин, вона має наздоганяти своїх західних сусідів. Проте ми усі мусимо розуміти, що не можна обігнати конкурентів, наздоганяючи — обігнати можна лише за рахунок нових небанальних кроків і суспільних технологій.

Розповідаючи про діяльність Фрідріха Ліста, зачинателя теорії економічного націоналізму, проф. Шпорлюк звернув увагу на те, що індустріальна революція в Європі, у першу чергу, була революцією науковою і технологічною. Це вказує на важливість освіти і науки у справі модернізації України. Щоби виникла українська буржуазія, має бути українська інтелігенція, яка буде рефлексувати зміни, що відбуваються у нації і державі, і цими знаннями запліднювати людей бізнесу. Зрозуміло, що нині Україна має труднощі з формулюванням національного проекту. Але модернізацію України мають здійснити українські фахівці.

Так само не варто забувати про залучення зацікавлених іноземців. На Заході також сталися зміни: виросло покоління людей, яке розвинуло в собі інтерес до України, вивчило українську мову і готове допомагати Україні. Разом з тим, у сучасному світі для того, щоби «продати» проект споживачам, ми мусимо використовувати слова, які зрозумілі «покупцям».

Порівнюючи Україну з Росією і Польщею, професор Шпорлюк зазначив, що Росія давала зразки економічного націоналізму — це, зокрема, діяльність Сергія Вітте та Дмитра Мендєлєєва, якого після радянської школи ми звикли вважати лише хіміком, але він був спеціалістом і в економіці. Парадоксом Росії є те, що у цій країні спочатку переклали і видали К.Маркса, а тільки пізніше — Ф.Ліста. Розвинуті країни робили це у зворотному порядку.

Жартома тестуючи аудиторію на знання марксистських постулатів, професор поставив питання про наслідки комуністичної революції. Очевидно, ми призабули, що у Маніфесті Комуністичної парії результатом позначено знищення класів, як таких. Так само пан професор вважає, що несамовиті російські марксисти знищили, власне, російську націю.

Відповідаючи на запитання про модернізаційний і антимодернізаційний контексти націоналізму, Роман Шпорлюк поділився своїми спостереженнями історичних фактів. На початку ХХ століття регіон нинішнього Донбасу був індустріалізований, але не був модернізований через те, що тут не були розвинуті освіта, наука, культура. Разом з тим, Західна Україна, що була під владою Австро-Угорщини, за рідкісними винятками не мала індустрії, але мала громадянське суспільство. Українці брали участь у виборах і вчилися користуватися демократичними інструментами, мали власну освіту і університет. Рівень національної свідомості у Галичині був вищий за Східну Україну і наслідки цих відмінностей ми відчуваємо дотепер.

Пріоритетом модернізації України має стати забезпечення можливостей для самореалізації кожного громадянина України, незалежно від етнічного, расового походження та гендерної ознаки. Відгуком і одночасно промотором розвитку України має стати громадянський націоналізм. Варто відкинути уявлення, що українці є найстражденнішою нацією у світі та припинити плачі, а натомість вчитися і вперто працювати. Україну треба модернізувати фахово, використовуючи найкращий світовий досвід та гнучко обираючи тактику.