Українські письменники-військові поїдуть на літературний воркшоп до Дубліна

У вересні Дублін стане місцем зустрічі української та ірландської літератур. Троє українських письменників, які нині служать у лавах Збройних сил України або є ветеранами війни, — Дмитро Крапивенко, Євген Шибалов та Аліна Сарнацька — долучаться до спільного українсько-ірландського проєкту Bridging the Distance: Ukrainian and Irish Literary Voices.

Ініціатива народилася з партнерства Українського культурного центру в Ірландії, Українського та Ірландського ПЕН-центрів. Фінансову підтримку надає програма Culture Helps Solidarity, що співфінансується Європейським Союзом і реалізується European Cultural Foundation, Insha Osvita, zusa та VETERANKA Movement.

Перший етап — триденний літературний воркшоп, який відбудеться 11–13 вересня. Його учасниками стануть українці-початківці, що нині мешкають в Ірландії. Наставниками для них виступлять як запрошені українські автори, так і ірландські письменники.

Результатом спільної роботи має стати збірка оригінальних есеїв, присвячена викликам і загрозам, які сьогодні постали перед Європою та світом. Книжку планують видати наступного року — паралельно українською та англійською мовами, а презентації відбудуться в обох країнах.

Окрім воркшопу, програма передбачає дві публічні події в Трініті Коледжі Дубліна. 11 вересня відбудуться перформативні читання п'єс — глядачам представлять Victoria's Little Secrets Аліни Сарнацької та The Woman with the Fridge Марти Шийко. Наступного дня, 12 вересня, Євген Шибалов і Дмитро Крапивенко зустрінуться з публікою в межах події The Reality of a Soldier: Through Humor and Irony. Вони поділяться власним досвідом перебування на війні та презентують свої книжки «Гра чисел» і «Усе на три літери» — як для української громади Ірландії, так і для місцевих читачів.

Цей проєкт — не лише про творчість, а й про живий діалог між двома культурами, які сьогодні опинилися по різні боки від лінії фронту, але на одному боці в розумінні цінностей. Коли письменники, що тримають зброю, стають менторами для тих, хто шукає слова, — це окрема форма солідарності, яка не потребує перекладу.