Світ без комах: сценарій, від якого холоне кров

Це звучить як сюжет фільму-катастрофи, але для екологів це рівняння з відомими змінними. Ми звикли сприймати комах як настирливих сусідів, від яких хочеться позбутися, проте саме вони є тим непомітним каркасом, на якому тримається весь наш світ — від лісів до обіднього столу.

Перший удар буде блискавичним. Майже кожен вид птахів залежить від комах або прямо, або опосередковано. Навіть ті птахи, які в дорослому віці ласують насінням, вигодовують своїх пташенят саме комахами. Щоб виростити одне пташеня ластівки від моменту вилуплення, батькам потрібно принести близько 200 тисяч комах. Помножте це на мільярди гнізд по всій планеті — і масштаб залежності стає очевидним.

Але комахи — це не лише годувальники. Вони виконують роль санітарів: розкладають рослинні рештки та повертають поживні речовини в ґрунт. Без цієї титанічної роботи більшість видів птахів і земноводних зникли б за два місяці, а далі хвиля вимирання покотилася б угору харчовою пірамідою — до хижаків, ссавців і рептилій. Ця логіка взаємозалежності наочно демонструє, наскільки крихкою є екосистема, де навіть найменші учасники мають вирішальне значення.

Друга хвиля вдарить по нашій тарілці. Дві третини, а за деякими підрахунками — до 75% сільськогосподарських культур у світі запилюються комахами. Без бджіл, джмелів та метеликів ми попрощаємося з цибулею, капустою, броколі, перцем чилі, більшістю сортів помідорів, кавою, какао та майже всіма фруктами. Соняшникова і ріпакова олії перетворяться на музейні експонати. Удар піде далі — по текстилю. Бавовну і льон також запилюють комахи, тож попит на синтетичні волокна злетить, а разом з ним — і навантаження на нафтохімічну промисловість.

Чи були б у цій катастрофі хоч якісь плюси? Хіба що зникла б потреба в 430 000 метричних тонн інсектицидів, які людство щороку виливає на поля. За даними Національної академії наук США, залишки пестицидів лише в США пов'язують із 4 000–20 000 випадків раку щороку. Це той випадок, коли відсутність отрути є слабкою втіхою на тлі глобального колапсу.

Науку про комах у ХІХ столітті просував зоолог Чарльз Генрі Тернер, один із перших дослідників поведінки та пізнання комах, чиї відкриття довго залишалися в тіні через расову дискримінацію. Сьогодні його ідеї підтверджуються новими знахідками — від нового виду австралійської бджоли з «рогами» до досліджень свідомості безхребетних. Можливо, саме час переглянути своє ставлення до тих, кого ми вважаємо дрібними й неважливими. Бо світ без комах — це не тихіше літо, а тиша, в якій зникає життя.