«Пентименто»: новий роман про мистецтво та історію від Пилипенко і Красовицького

10 серпня 2026, 11:32 ·287 слівредакція

У «Фоліо» побачив світ роман «Пентименто», написаний Юлією Пилипенко та Олександром Красовицьким. Це історичний детектив, у якому загадкова картина поєднує епохи та долі.

Книгарні отримали новинку, що вже встигла заінтригувати поціновувачів інтелектуальної прози. Роман «Пентименто» Юлії Пилипенко та Олександра Красовицького вийшов у харківському видавництві «Фоліо» і пропонує читачам незвичний жанровий мікс: історичне полотно, мистецький детектив і літературну гру.

Задум книги виник ще в часи пандемії. Як згадує Пилипенко, ідея народилася під час розмови зі співавтором у майже порожньому дніпровському кафе. Робота над текстом тривала кілька років, і фінальний розділ з’явився лише в серпні 2025-го. Більшість сторінок написано в Україні, хоча окремі фрагменти створювалися на Мадейрі, в Лос-Анджелесі, Ісландії та на Майорці.

У центрі сюжету — таємниче полотно, що стає містком між різними часами й людськими історіями. Через нього автори вплітають у розповідь реальних історичних осіб: Тараса Шевченка, Олександра Довженка та Леонтія Дубельта. Співавтори поділили обов’язки: Красовицький відповідав за сюжетну архітектуру, історичне тло й редагування, тоді як художній текст цілком належить перу Пилипенко.

Назва роману — теж авторська знахідка. Термін pentimento запозичено з живопису: так називають первісний художній задум, що з часом проступає крізь верхні шари фарби. Для Пилипенко це стало центральною метафорою книги — нагадуванням про минуле, яке завжди лишається під поверхнею теперішнього. Після завершення роботи обоє авторів зробили татуювання зі словом «Pentimento»: для письменниці це було виконанням обіцянки, яку вона дала собі під час праці, а для видавця — своєрідним творчим жестом, що має підштовхнути читачів самостійно розгадати сенс назви.

«Пентименто» адресоване тим, хто не байдужий до української історії, мистецтва й напружених детективних інтриг. Красовицький наголошує: важливо не лише перечитувати класику, а й творити нові оповіді про українських митців, які дають змогу сучасникам по-новому побачити культурну спадщину. Цей роман — саме така спроба: подивитися на знайомі постаті крізь призму загадки й мистецької таємниці.